Пропаганда для «галочки»?

Минулої середи, без будь–якого галасу — на відміну від соціальних прожектів та досягнень, — уряд Юлії Тимошенко ухвалив постанову «Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008—2011 роки». Ідеться про довгоочікувану кампанію з інформування українців про переваги НАТО, аби сформувати в суспільстві позитивну думку щодо потреби вступу країни до Північноатлантичного альянсу. Про непомітне одностайне голосування Кабміну з цього приводу стало відомо лише вчора.

Як повідомляє сайт «Українська правда», програма підтримки НАТОвських прагнень України була вироблена ще за розпорядженням... Прем’єра Януковича від 8 листопада минулого року, а готував її один із найближчих соратників лідера Партії регіонів Едуард Прутнік, який на той час очолював Державний комітет телерадіомовлення.

В одному з додатків, затверджених Кабміном Тимошенко разом із постановою, міститься прогноз, як має збільшуватися підтримка приєднання України до НАТО населенням. У 2008–му, тобто цьому році, рівень схвалення має становити 36%, у 2009–му — 43%, у 2010–му рівно половина українців має стати прихильниками євроатлантичної інтеграції, а на фініші, в 2011 році, за вступ до НАТО мають виступати 55% громадян. Саме відтоді, очевидно, й варто буде очікувати приєднання України до системи спільної євроатлантичної безпеки.

Аби досягти такого результату, впродовж 2008—2011 років на кампанію «за НАТО» планується витратити з бюджету 40,5 млн. гривень. Близько двох мільйонів доларів щороку — такі видатки виглядають вельми скромно.

«Українська правда» наводить чимало прикладів із кошторису програми, які свідчать, що окремі проекти задумано лише для «галочки». Зокрема, для проведення агітації за НАТО пропонується заснувати спеціальну структуру — «Центр інформаційної підтримки інтересів України» (відповідальне — Міністерство закордонних справ). Центр має стати однією з головних ланок євроатлантичної політики. На забезпечення його діяльності передбачається виділити з держбюджету 300 тис. грн. на чотири роки, тобто близько 1 тисячі доларів щомісяця. Цих грошей вистачить хіба що на оренду приміщення у спальному районі Києва. Передбачено також утворення на базі Центру в кожному регіоні «бюро спікерів» з питань інтеграції до НАТО. Обласну мережу «спікерів» пропонується розгорнути за 1 млн. 300 тис. грн. протягом тих самих чотирьох років, із яких 260 тис. виділить держбюджет, а решту, понад мільйон гривень, — місцеві бюджети. Тобто в кожній області на ці потреби буде виділено 12 500 грн. на рік. На місяць — просто «сльози».

І так по багатьох інших пунктах — агітаційні брошури, плакати, листівки, телеефір, поїздки, соціологічні дослідження, моніторинг преси, конкурс кращих матеріалів у ЗМІ, навіть проведення футбольних матчів між молодіжними командами України та країн НАТО тощо. При цьому левова частка коштів — 15 млн. грн. — «прокручується» через Держтелерадіоінформ. «Деякі заходи заплановані для роботи не з масовою аудиторією, а з бюрократами. Просто державна машина не хоче випускати гроші за межі своєї системи — вона воліє проїдати їх самостійно. Є ризик, що в такому разі НАТОвська кампанія перетвориться на програму «боротьби з корупцією». Було видано тонни літератури, яка розповідала про це зло, сотні чиновників побували на Заході на «антикорупційних тренінгах», однак це не мало жодного практичного змісту», пише «УП».