«Дежа вю» 1994–го

24.04.2008

Зверненням до Організації Об’єднаних Націй Україна прагне «проінформувати світову спільноту про агресивність нашого північного сусіда, яка повторюється з року в рік». Так в інтерв’ю Радіо «Свобода» постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв прокоментував появу заяви нашого Міністерства закордонних справ стосовно «антиукраїнських заяв високопосадовців Російської Федерації щодо суверенітету і територіальної цілісності України». Нагадаємо, ця відозва, якою МЗС висловлює свою стурбованість заявами російських високопосадовців, що ставлять під сумнів територіальну цілісність України і є прямим втручанням у наші внутрішні справи, була позавчора поширена в штаб–квартирі ООН у Нью–Йорку як офіційний документ Генеральної асамблеї ООН.

«Можна нагадати про те, що в 1994 році Україна вимушена була скористатися своїм правом і скликати Раду Безпеки у зв’язку з територіальними зазіханнями (Росії) на Крим і на Севастополь, — зазначає Юрій Сергєєв. — Тоді агресивність (міністра закордонних справ РФ) Козирєва й усієї команди російського МЗС і тодішніх російських політиків була зупинена. Але вона повторювалася. Тепер вона повторюється знову». Тож, як пояснює наш представник при ООН, Україна хотіла б «створити міжнародну солідарність, зупинити недружні антиукраїнські заяви, які з’явилися фактично паралельно з антигрузинськими заявами довкола Абхазії».

За словами Сергєєва, Україна неодноразово пробувала владнати цю проблему на двосторонньому рівні між Москвою і Києвом, але безрезультатно. «У Міністерстві оборони РФ було сказано, що ракети проти нас будуть застосовувати! — наголосив посол. — А ми нагадали Росії через цю заяву, що наше ядерне роззброєння на початку 1990–х було гарантовано в тому числі й Російською Федерацією через так званий Будапештський меморандум». Про яку відвертість у відносинах може йтися, якщо одна частина російського політикуму говорить про братерство, а інша погрожує нам зброєю, та ще й фактично тією ж, яку ми добровільно «здали», дивується Юрій Сергєєв.