Не реве, не стогне і не возить

19.04.2008
Не реве, не стогне і не возить

«Наша Раша», чи то пак Совдепія... Такі теплоходи і катери авторка цих рядків пам’ятає з часів свого дитинства, їх парк, схоже, ніхто не оновлює десятиліттями. (Фото Тетяни Шевченко.)

Нам було дуже соромно, що навігація по Дніпру відкрилася ще 29 березня, а «УМ»ний відділ «Столиця» так і не зійшов на борт жодного київського теплохода. Заважали об’єктивні причини, включно з погодою. І нареш­ті ось воно — сталося... Вродило! Ми — на Київському річковому вокзалі, вибираємо прогулянку... Перше розчарування: на сайті Київської міської державної адміністрації нам впало у вічі відразу кілька варіантів. Наприклад, маршрут «Річковий вокзал — гирло Десни» (тривалість — 2 години, вартість квитка для дорослих — 20 гривень). Або подорож до Київського моря (тривалість — 3,5 години, вартість — 40 гривень). Або найбільш банальний варіант «Поділ — Осокорки» (тривалість — 1 година 40 хвилин, вартість — 20 гривень). Проте нам запропонували просто прогулянку. Як «просто Марію» — бери, плач і не кажи, що тебе не попереджали стосовно граничної її простоти. Навіть не прогулянку, а «прогулку» — чомусь оголошення адміністрація порту друкує російською.

О’кей. Поплавали на неоковирному «плавзасобі» вздовж берега, заплатили за вояж, що тривав близько години, 30 (!) гривень, «помилувалися» з води на горезвісний будинок по Грушевського, 9 та й повернулись у редакцію, після чого вирішили трохи поспілкуватись із чиновниками. В адміністрації річкового вокзалу «УМ» запевнили, що все перераховане на сайті КМДА запропонують киянам та гостям міста дещо згодом — наприкінці травня, коли порт запрацює на повну потужність. Тоді бажаючі матимуть можливість дістатися і Осокорків, і Десни — загалом у суботу–неділю дніпровські кораблики робитимуть до 60 рейсів. (Хоча на порталі міськдержадміністрації замітка про столичні розваги йшла під заголовком «Екскурсії на теплоходах по Дніпру відновилися»). Відносно ціни просили не дивуватися — дорожчає все, і пальне зокрема, тож вартість поїздки залишиться на рівні 30 гривень. А за телефоном, який зазначено в оголошенні для замовлення екскурсій, «Україні молодій» сказали, що індивідуальні забаганки (в рамках розумного) вони розглядають, але лише не в день випускних балів у школах. Варіант відпочинку «из–за острова на стрежень, на простор речной волны» школярі розібрали ще в січні. Зате якщо ви — ветеран Великої Вітчизняної війни, 9 травня (за наявності ветеранського посвідчення) вас покатають Дніпром безкоштовно.

...Хоч це і з іншої «опери», не можу не згадати недавнє хвилювання через Музей народної архітектури та побуту в Пироговому. Так, усі ми були, є і будемо на боці музейчиків (а не в числі тих, хто симпатизує ідеї урізати територію заповідника й віддати землі на поталу забудовникам), але... Ніхто так і не зміг докладно пояснити журналістам, чому музей так мляво популяризує себе, чому не заробляє копійчину бодай на випуску якихось буклетів, чому в будні його об’єкти стоять зачиненими й у значному радіусі довкола них немає жодної душі, яка могла б не те щоб провести екскурсію, а бодай відповісти на просте запитання чи наглянути за дотриманням правил безпеки, нагнати потенційних паліїв тощо... Подібні «чому?» не вивітрювались дніпровським бризом і під час нашої поїздки. Річковий туризм локального значення міг би принести Києву які–не–які прибутки, поєднати приємне й корисне. Якби теплоходи не були такими старими, бридкими і, пардон, смердючими. Якби хтось узяв на себе обов’язок продумати цікаві маршрути й інші «фішки» на борту (окрім пива і російської попси). Якби влада згадувала про місто не в порядку самопіару і не напередодні виборів. Але це вже щось із області фантастики, еге ж?

 

ДО РЕЧІ

Київський річковий порт є одним із найбільших портів Дніпровського басейну. Побудований він у 1897 році. Основний профіль діяльності — видобуток та реалізація піщано–щебінкової продукції. Екскурсійні та прогулянкові рейси по Дніпру — його «друге покликання». Як стало відомо «УМ», нині державна адміністрація Подільського району Києва готується до капітального ремонту будівлі річкового вокзалу. Що поробиш — вік зобов’язує...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>