Севастопольський драйв

Флотська столиця стала двадцять першим регіоном України, куди співаючий ректор, «юний орел» Михайло Поплавський, залетів «всерйоз і надовго». Минулої п’ятниці зі своїми професорами, аспірантами та студентами у форматі творчого вечора «З любов’ю до Севастополя» він презентував новостворену філію вузу. Причому не деінде, а на найбільшій концертній сцені міста і головного культурно–просвітницького закладу російського Чорноморського флоту — Будинку офіцерів флоту. А ще було спілкування «наживо» з випускниками місцевих шкіл, їхніми батьками, просто фотографування зі всіма бажаючими — одне слово, реалізація власної ж піар–технології чи то повномасштабної «атаки на місто», як висловився сам Михайло Михайлович.

Під склепінням БОФ

Концерт став так би мовити заключним акордом триденного «відпрацювання» міста творчою командою КНУКІМ під орудою його знаного ректора. Михайло Михайлович за цей час встиг зустрітись із батьками міста–героя та керівництвом Криму, директорами тутешніх шкіл і ПТУ, провести годинний прямий ефір на місцевому телебаченні. Як результат — на творче рандеву з ним і концерт «З любов’ю до Севастополя» у БОФ прийшли сотні севастопольців. І не лише потенційних абітурієнтів. Професор та його колектив повністю виправдали їхні сподівання і своїми найвідвертішими, без табу, відповідями на записки із залу на кшталт «У якому віці ви стали чоловіком?». А ще більше, звичайно ж, хітами у власному виконанні. На публіку також справили враження виступи випускниці університету, народної артистки України Наталі Бучинської, університетського «секс–символу» Сергія Мироненка, театру сучасної хореографії «Сузір’я Аніко» та інших талантів. А від улюбленої студентки пана Поплавського, виконавця саундтреку до популярного телесеріалу «Кадети» Міки Ньютон молодіжна аудиторія взагалі шаленіла. До речі, для севастопольців Міка виконала пісню із репертуару всесвітньо відомого гурту «Аеросміт», якою представлятиме Україну на цьогорічному міжнародному конкурсі «Нова хвиля» у Юрмалі.

Правильний орієнтир

Що привело севастопольців на це рекламне шоу «поплавка», як, до слова, самі ж студенти нарекли свій вуз? Не буду розписуватись за всіх, але тих, з ким вдалось поспілкуватись після концерту у фойє Будинку офіцерів, — здебільшого «зондування» грунту перед остаточним вибором професії. «Про цей вуз я давно чув, — зізнався мені, наприклад, одинадцятикласник місцевої школи–гімназії Олександр Деркач. — Моя вчителька особисто знає Михайла Михайловича, вона розповідала, що це чудова людина і його університет — так само. Я хочу на менеджера туризму вивчитись. У Криму є вузи з такою спеціальністю, але з українською мовою викладання — лише у Поплавського. Я ж хочу працювати у своїй країні». Друзі Олександра Олена Іваненко та Михайло Поліїд із ним повністю погодились, додавши, що «Севастополь — красиве місто, але хочеться ще й побачити столицю». Та й, мовляв, у Києві більше можливостей для розвитку і працевлаштування.

Подружжя Марина та Микола Сабодаш прийшли на концерт задля доньки Лізи. Вона у них цьогоріч закінчує відділення фортепіанного мистецтва Херсонського музичного училища, мріяла про консерваторію, але потім плани різко змінились — дівчина націлилась на естраду. «Ось ми з нею і поділимось своїми враженнями про університет Поплавського, — пояснила мені Марина Сабодаш. — Нам із чоловіком сподобалось. Відверто кажучи, не очікувала. А ще більше не очікувала, що у Севастополі така правильна і цікава молодь. У тому сенсі, що у нашому зрусифікованому місті так цікавляться українською культурою. Хоча я сама корінна росіянка, але це устремління молодих не можу не підтримувати».

У цьому ж ідейному «ключі» висловився колишній мер Севастополя, а нині постійний представник Президента України в Криму Леонід Жунько. Мовляв, такими акціями, як нинішня, держава в особі Михайла Поплавського робить потрібну справу. Хоча б тому, певен Леонід Михайлович, що природніми, «ненасильницькими» методами справді привертає севастопольців до української мови та культури.

Освітня експансія

Про свої плани щодо «завоювання» севастопольської твердині професор Михайло Поплавський детально розповів на прес–конференції. Виявляється, відкрити філію у місті свого першого романтичного кохання і доброї аури пан ректор збирався ще два роки тому, проте якось не склалось. Але тепер спробує сповна надолужити час і «потужно увійти на освітній ринок», склавши тим самим серйозну конкуренцію тутешнім вузам, передовсім філії Московського держуніверситету імені Ломоносова. У цьому відношенні КНУКІМ має чималий досвід, бо по сусідству, у Сімферополі, вже п’ятий рік успішно функціонує його кримська філія. Михайло Михайлович поділився з журналістами своїми істинними намірами щодо міста–героя: «Ми дуже амбітна, агресивна команда в інформаційному просторі України. У нас повинні бути найкращі лабораторії, навчальні корпуси. І до першого вересня в нас вони будуть. Я не приховую своїх серйозних амбіцій щодо освітніх послуг у конкурентному середовищі Севастополя. Я думаю, що чим більше ми будемо розвиватись, тим менше діти будуть іти в російські вузи. Крапка. Українець Поплавський».

Цьогоріч він сподівається «забрати» зі всіх трьох із половиною тисяч севастопольських випускників до себе на стаціонар близько 500—600. З доброю половиною потенційних абітурієнтів університету його керівництво мало змогу поспілкуватись. З’ясувалось, що мешканці приморського міста віддають перевагу, в основному, мистецьким факультетам, а також суто прикладним спеціальностям, таким, скажімо, як дизайн ландшафту, готельно–ресторанний бізнес, міжнародний туризм. Школярі знають, що до вузу в Київ на бюджетну форму навчання вони можуть потрапити тільки за результатами конкурсу сертифікатів з тестування української мови та літератури та творчогу конкурсу — на мистецькі факультети. Решті буде запропоноване навчання на новоствореному факультеті у Севастополі за помірну помісячну платню, до речі, вдвічі–втричі нижчу, ніж у Києві. Планується, що почнуть навчання севастопольці у рідному місті російською, а потім «еволюційним шляхом» повністю перейдуть на державну мову. «Хто на другому курсі здає мені українську мову, — далі сказав ректор Поплавський, — я їх відразу безкоштовно забираю до Києва. У нас такий критерій відбору. Тож у студентів з’являється мотивація. Хоча, звичайно, талант — це така справа, що не залежить від мови. Проте вважаю, що державну мову все ж повинен знати кожен, у тому числі й кримчанин».

Віднині Михайло Михайлович максимум уваги приділятиме Севастополю. І навіть цьогорічну відпустку в липні–серпні планує провести саме тут. А поки що його «київський десант» вивчає пропозиції місцевих навчальних закладів щодо надання презентованому факультету відповідних приміщень. І паралельно займається відбором викладацького складу з числа тутешніх фахівців.