(УНІАН.)
Учора севастопольська влада мала точно визначити час і способи знешкодження німецької донної авіаційної міни, яка вже восьму добу тримає в напрузі все місто. На момент верстки номера спеціальна міжвідомча комісія разом з українськими і російськими фахівцями-піротехніками та севастопольською владою вирішували це питання.
Достеменно відомо лише те, що українські і російські вчені відмовилися від парового способу знешкодження міни. Після довгих суперечок експерти вирішили, що найбезпечніше буде спочатку розчинити міну за допомогою хімічних речовин і зменшити її вибухоздатність, а потім спробувати вивезти снаряд на спеціальний полігон, де й підірвати її, або ж перевозити адську машинку одразу. Водночас сапери припускають, що може статись і найгірше. Тож на випадок, якщо міна вийде з-під контролю, для страховки поряд із «трофеєм» горе-підприємців зводять стіну, котра теоретично зменшить радіус дії вибухової хвилі та «зловить» осколки.
Свою підтримку в знешкодженні небезпечного снаряда українським колегам запропонували німці. Втім наразі відомо, що ймовірність такої допомоги лише обговорювалася на позавчорашній зустрічі заступника міністра закордонних справ України Олександра Моцика та радника-посланця посольства Німеччини в Україні Ганса-Йохена Шмідта. «Піротехніки зробили спеціальні збільшені фото снаряда і передали їх представникам Міністерства закордонних справ України, а вже вони показали їх німецьким колегам. Яким буде рішення німців, поки що не відомо», — розповіли «УМ» в Управлінні з надзвичайних ситуацій Севастопольської міськадміністрації.
А допомогти німці можуть, надавши детальний план внутрішнього начиння міни, оскільки знайдена підприємцями протикорабельна донна акустична міна LMB створена німецькими вченими. Українські ж військові її схеми не мають у архівах.
До того ж севастопольські історики вважають, що знайдений на дні Камишової бухти снаряд — один з чотирьох донних протикорабельних, котрі німецькі авіатори скинули на Севастополь 22 червня 1941 року. Науковці кажуть, мовляв, таким чином німці намагалися перекрити входи до бухти. Тоді перша міна впала на суходіл. Її вибух забрав життя кількох людей і зруйнував будинок, нині на місці падіння смертоносного снаряда стоїть обеліск «Першим жертвам війни». Ще два смертоносні боєприпаси поховано в морі.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
