Андрія Ленкевича ведуть до автозаку. Маніфестація опозиції 25 березня у Мінську. (Фото автора.)
Те, що білоруси практично щодня бачать на вулицях і на ТБ, тепер можуть роздивитися й кияни — у столиці відкрилася виставка «Сусіди — фото і ЗМІ Білорусі», на якій представлено і світлини незалежних фотохудожників, зокрема фотокореспондента опозиційної газети «Наша ніва» Андрія Ленкевича.
— Наскільки небезпечно бути незалежним фотожурналістом у Білорусі, — «УМ» поцікавилася в Андрія Ленкевича.
— Власне, робота на будь–яких масових акціях, як це було й 25 березня у Мінську, несе багато загроз. Захід розвивається хаотично, й ніколи не знаєш, чим він закінчиться, — розповідає Андрій. — Тому завжди є ризик враз «знайти себе» серед юрби маніфестантів та міліції. Цього разу, коли мене затримали, я був дуже здивований, що не відразу відпустили. На попередніх акціях опозиції траплялися подібні випадки, але я піднімав високо вгору свою камеру, кричав, що я журналіст, — і мене відпускали.
— А чому не відпустили 25 березня?
— Чи–то офіцерів серед «живого ланцюга» ОМОН не було, чи то сам ОМОН не готовий до роботи з пресою. У цій штовханині я, попри те, що показував камеру й намагався дістати посвідку журналіста, кілька разів отримав по обличчю... А після того як мене затримали, притягли в автозак, ставлення міліції змінилося. Хоча все–таки це принизливо — коли тебе змушують в автозаку стати на коліна і закласти руки за голову. Лише пізніше, коли ноги почали набрякати, нам дозволили сісти.
— Страшно було?
— Ні. Було незрозуміло, чому не зважають на те, що ти журналіст. Я називав їм прізвища полковників, відповідальних за масові акції в Мінську, але вони не реагували, поводилися, мов солдафони. Пізніше ми з’ясували, що ОМОН був «привезений» — з Могилева, Гомеля.
— Які твої роботи представлені на київській виставці, що відбувається у рамках «Білоруської весни»?
— Частина знімків — із серії «Нічний Мінськ», є світлини з повсякденного життя простого люду.
— Ти умисно уникаєш політики?
— Коли я виставляюся не в Білорусі, то намагаюся уникати політичних тем. Тільки одного разу в Празі були показані фото з масових акцій. За кордоном я намагаюся показати Білорусь через просту людину, пробую показати, як ситуація впливає на людей, як люди реагують на неї.
Виставка триває у галереї РА на вул. Богдана Хмельницького, 32 до 11 квітня.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
