Дешева дороговизна

Сезонними розпродажами у фірмових магазинах сьогодні мало кого здивуєш. Для більшості це взагалі найкращий та довгоочікуваний час для оновлення свого гардеробу. А от якщо розпродаж не сезонний, а постійно діючий і брендову річ утричі дешевше можна придбати у будь–який час? Це — вже інша справа. В Україні дедалі більшу популярність набувають магазини так званого стокового одягу.

Я не «second hand»

Яких тільки понять помилково не вкладає сучасна людина у слово «сток» (від англ. stock — «запас», «той, що зберігається на складі»). Нерідко, на її думку, це і секонд–хенд (речі, що були у вжитку), що має свій «склад» у так званому «чорному кварталі» на Шулявському ринку гуманітарної допомоги в Києві, і митний конфіскат дешевого ширвжитку з Туреччини чи Китаю, що потрапляє на територію нашої держави незаконно. «Головна ж відмінність стокового одягу від секонд–хенду — те, що це абсолютно нові, якісні, брендові речі», — поділився з «УМ» адміністратор одного зі столичних «стоків».

У всьому світі одяг та взуття stock популярні вже кілька десятків років. Здебільшого завдяки хорошій якості фірми виробника та доступним цінам. У Європі, наприклад, купувати речі у «стоках» навіть модно.

За своєю суттю, стоковий одяг — це залишки минулих колекцій фірмових магазинів. У магазинах–«стоках» вони продаються значно дешевше, і максимальний розмір знижки від попередньої вартості іноді сягає навіть 70% (в основному ж ціна знижена на 40—60%).

Логічним буде запитання: «Якщо це дійсно нові якісні речі, то чому вони коштують значно дешевше?». Як пояснюють працівники «стоків», найперше такий одяг — це залишки колекцій чи товари з розпродажу магазинів при зміні асортименту. Іншими словами, це речі тієї ж самої якості, ціни на які значно нижчі від тих, що у фірмових магазинах. «Оскільки заміна колекцій відбувається досить часто, частина товару минулих сезонів залишається без запиту, — пояснюють працівники «стоків». — Фірми–виробники намагаються позбавлятися такого одягу ще до приходу нової колекції, знижуючи її початкову вартість. Тому він потрапляє до стоків».

Іншою причиною суттєвої цінової різниці є невідповідність розмірів та кольорів одягу в регіоні, до якого він потрапляє. Наприклад, консервативний англієць ніколи не вдягне речі яскраво рожевого кольору, а італієць чи українець — залюбки. Схожа ситуація і з розмірами. Стоковий одяг, який надходить до магазинів нашої держави, скажімо, зі Сполучених Штатів, у переважній своїй більшості, невеликих розмірів. Це тому, що в Америці, як відомо, попитом користуються речі саме після XL чи XXL.

Солодкі залишки

Торгівля стоковим одягом в Україні почала розвиватися одразу після фінансової кризи 1998 року, коли більшість покупців, звиклих одягатися дорого і зі смаком, уже не могла собі дозволити скуповуватися у фірмових магазинах. Таким чином з’явився шалений попит на недорогий, але якісний товар відомих марок. Спритні підприємці (рітейлери) одразу ж почали скуповувати залишковий одяг за кордоном за зниженими цінами. Для того щоб більше заробити на стоковому бізнесі, рітейлери знімали напівпідвальні приміщення, запускали в обіг дешеве обладнання і зацікавлювали клієнтів гучними акціями, на кшталт: «Грандіозний розпродаж! Знижка на фірмовий одяг 90%». Проте неправильне поводження з уціненим товаром (його зазвичай звалювали в одну купу) призвело до того, що за стоковими магазинами закріпилося клеймо «модного секонд–хенду» або ж альтернативи радянським «комісійкам».

Потім сервіс значно покращився. Тепер вигляд «стоку», як ззовні так і зсередини, нагадує звичайний фірмовий магазин, в асортименті більшості «стоків» наявні речі не одного, а багатьох світових виробників. «Хоча часи дещо змінилися, уявлення людей про стокові магазини фактично залишилось тим самим, — розповідають працівники київського стокового торговельного центру — Люди, як і раніше, думають, якщо на товар знижена ціна, то він має коштувати від 5 до 100 грн. максимум. Але ж це брендові речі, які ніхто ще не носив». Хоча, слід зауважити, що в асортименті стоків можуть бути не лише нові речі. Зрідка тут з’являється одяг одразу ж після показів модних колекцій (з подіуму), або ж речі з невеликими дефектами (відірваний ґудзик чи нерівний шов).

Водночас зі створенням невеликих магазинів залишкового товару відкриваються мультибрендові стокові торговельні центри (щоправда, вони є поки що в Києві, Харкові та деяких інших великих містах) та універмаги залишкового одягу. Якщо у столиці ще донедавна нараховувалося півтора десятка «стоків», то тепер їх чимало і в інших містах, і в невеликих провінційних містечках.

До речі, стоковими можуть бути не лише одяг, а й взуття, аксесуари, іграшки, побутова техніка тощо.

Дешева рибка

Досить рідко буває, щоб у «стоках» був увесь розмірний ряд одягу. Іноді трапляється й так, що річ у магазині є лише в одному екземплярі.

Для того щоб зорієнтувати читача в різниці цін, наприклад, на взуття у фірмовому взуттєвому магазині й у стоковому, наведемо декілька цифр. Жіночі чобітки, незалежно від марки виробника, у бутіку коштуватимуть, щонайменше, 500—600 грн. Тоді як у мультибрендовому стоковому торговельному центрі «Макрос» чобітки можна придбати й за 200 грн. І це — чи ненайбільша ціна.

Окрім стокових магазинів, які продають товари вроздріб, у столиці є кілька центрів, які займаються оптовим продажем одягу. При оптових покупках одиниця товару може коштувати від 9 у. о. Але основна умова усіх оптових стокових центрів — загальна покупка має складатися, як мінімум, зі ста речей.

Розкіш без зайвих витрат

Більшість «стоків» продають одяг економ–класу — марки MEXX, Levi’s, Adidas, Esprit, Nike, ARGO тощо.

Окрім стокових магазинів, дорогі речі зі значною знижкою можна придбати і в дисконтних центрах (наприклад: Adidas дисконт–центр та Grandi Firme Outlet — найбільший дисконт–центр Києва).

«Дисконти» відрізняються від «стоків» тим, що належать фірмовим мережам і спеціалізуються на продажу однієї конкретної марки. Деякі затяті шопоголіки рекомендують відвідувати саме їх, адже навіть, незважаючи на те, що «стоки» — магазини економ–класу, вони все одно мають на товари свою націнку. Тоді як дисконти продають речі за собівартістю. «Знижки у «дисконтах», на відміну від «стоків», — розповідають любителі шопінгу, — можуть сягати 90%, а максимальна знижка на стоковий одяг, зазвичай, не перевищує 70%».

Поки що дисконт–сервіси є лише в столиці та Харкові. Проте, як стверджують фахівці, зі зростанням попиту на уцінені речі світових виробників, відповідно зростатиме і кількість «дисконтів» та «стоків».