Україна — за європейську Білорусь

У Києві почалася «Білоруська весна». Однойменний фестиваль триватиме до 12 квітня, а «для розігріву» перед мистецькими заходами вже другий рік поспіль відбувається лижний забіг «на Кубок Олександра Лукашенка». Учасники цієї символічної акції під звуки радянських пісень у суботу пробігли 50–метрівку Хрещатиком. По асфальту на лижах.

А напередодні у Мінську відбулася прес–конференція посла України в Білорусі Ігоря Ліхового. На початку зустрічі з пресою Ліховий повідомив, що на розмову в нього є тільки година — МЗС Білорусі терміново скликало послів усіх країн СНД, щоб доповісти їм про білорусько–американську дипломатичну кризу. Журналісти, відповідно, поцікавилися, чи не збирається Україна посприяти розв’язанню цієї кризи. «Якщо Білорусь і США виявлять таке бажання, то Україна візьме участь у врегулюванні конфлікту, — відповів посол. — Але мені здається, що розбіжності між Білоруссю і Сполученими Штатами лежать дещо в іншій площині й не стосуються України».

Якщо в білорусько–американську кризу Україна втручатися поки що не планує, то допомогти своїй сусідці налагодити відносини з Європою вже готова. «Нам хотілося б, аби Білорусь увійшла в Раду Європи як повноцінна держава», — каже Ліховий. За його словами, в європейському векторі Білорусі Україна зацікавлена більше, ніж будь–яка інша країна, оскільки «у нас із вами кордон великої протяжності, спільне минуле і майбутнє».

До речі, про кордон. За словами Ігоря Ліхового, саме ратифікація українсько–білоруського договору про державний кордон має стати темою для наступної зустрічі на найвищому рівні президентів Ющенка і Лукашенка. За той рік, упродовж якого Ліховий перебуває в Білорусі, Лукашенко і Ющенко зустрічалися вже кілька разів, але ці рандеву мали неофіційний характер, і питання ратифікації договору про кордон на них не обговорювали. «Цивілізований кордон — це перший пункт, з якого починається думка про те, що кордон повинен коли–небудь зникнути», — вважає Ліховий.

Ішлося про можливу участь України в будівництві першої білоруської АЕС. Як повідомив посол, така можливість зараз розглядається: «Якщо переможемо на тендерах, то ми готові». На думку Ігоря Ліхового, український досвід у ядерній енергетиці може бути вельми корисним для Білорусі. «Дуже страшний і важкий чорнобильський досвід тут згодиться. Це як у Карнегі: якщо життя щодня підкидає лимони, навчися робити з них лимонад», — зауважив амбасадор.

Україна може допомогти Білорусі і в розвитку комерції. Нещодавно білоруські підприємці звернулися до Віктора Ющенка з проханням побудувати у прикордонній із Білоруссю зоні оптові торгові термінали — аби їм було недалеко їздити по закупівлю товарів. Українському послові ця ідея сподобалась. «Були б у мене гроші — я б цим зайнявся, — запевнив дипломат. — Але як державний діяч можу тільки сприяти реалізації цієї ідеї».

Принагідно Ліховий повідомив, що у 2007 році Україна й Білорусь наторгували одна з одною на 3 млрд. 600 млн. доларів, причому позитивне сальдо виявилося на боці України.

Разом зі зростанням економічного співробітництва двох країн зростає й культурний обмін між ними. Нині дипломат, а в минулому — міністр культури, Ігор Ліховий розповів про цілу низку культурних проектів, які було реалізовано минулого року. Серед них посол відзначив успішні гастролі в Білорусі Національного театру ім. Івана Франка, видання українського перекладу поеми народного поета Білорусі Якуба Коласа «Нова земля» й білоруського — книги «Рівне/Ровно» українця Олександра Ірванця. Окрім того, в Україні виданий безпрецедентний за обсягом білорусько–український словник.