Президент та його родина слухають у Моринцях виступ Черкаського народного хору. (Фото автора.)
9 березня, на 194 річницю з дня народження Тараса Шевченка, Президента України Віктора Ющенка чекали в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області. Батьківщина Кобзаря в останні роки помітно погарнішала. Тепер поруч із хатою Копія, моринського селянина, в якій за переказами народився Тарас, та біля хати Шевченка, де майбутній поет прожив перший рік від свого народження, є діюча кузня та клуня, датовані початком XIX cтоліття. Збудовано тут і капличку та адміністративне приміщення Національного історико–культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Також заасфальтовано дорогу, а сільську школу, розташовану навпроти хати Шевченка, відремонтовано.
Президентський вертоліт прибув до Моринців пополудні. Тоді на батьківщині Тараса вже зібралося до 2000 людей з державними та помаранчевими прапорами. Разом із главою держави прилетіла його сім’я. Віктор Ющенко разом із родиною поклав квіти до пам’ятника Матері, котрий зведено не так давно біля хати Шевченка, слухав виступ Черкаського народного хору, оглянув хату Копія та хату Шевченка, зайшов до кузні. Поруч із Президентом — губернатор Черкащини Олександр Черевко, «нашоукраїнці» Роман Безсмертний та Іван Плющ. У натовпі народу цим двом добре дісталося на горіхи.
«О, а що тут Плющ робить? Іван Степанович, «воздєржавшийся» ви наш!», — викрикує з гурту літній чоловік.
«А Безсмертний, що він доброго зробив? Довів до ручки та й пішов», — сердито додає його сусід .
Люди фотографують Президента та його родину на мобільні телефони й відеокамери. Кожен прагне протиснутися поближче, додаючи охороні роботи.
Проте глава держави йде до трибуни й звертається до людей. Він каже, що приїзд до Моринців кожної весни — це для нього не просто велика честь, а й обов’язок як громадянина України.
«Ми в колосальному боргу перед пам’яттю Кобзаря. Переконаний, що будь–яка добра справа, що присвячується Шевченку, присвячується нам, нині живущим, та нашим дітям. Для мене важливо, щоб у пам’яті наших дітей і онуків село Моринці не було забуте. Воно повинно бути селом номер один в Україні: після кожного приїзду Моринці повинні змінюватися і ставати достойними пам’яті Шевченка», — каже Президент України. Він закликає об’єднати зусилля і збудувати в Моринцях першу в Україні Шевченківську бібліотеку, яка збере всі книги про Тараса Григоровича Шевченка та його творчість, видані у світі будь–коли.
Потім глава держави вручив комп’ютери в бібліотеку села Моринці, ордер на житло для багатодітної родини Ольги Корнєєвої, ключі від автомобіля дільничній лікарні та телевізор і «Кобзар», виданий ще в 1936 році, — Національному історико–культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка». У свою чергу «губернатор» Черкащини Олександр Черевко від імені мешканців Моринців присвоїв Президенту звання Почесного громадянина цього села і запросив закласти вишневий сад. «Кожне наше місто та село ми повинні прибрати та озеленити, побілити наші хати, обсадити наші дороги. Щоб не було такого, коли їдеш десятки кілометрів і ні ліворуч, ні праворуч немає жодного деревця. Для цього цієї весни ми й повинні організовано провести місячник озеленення в Україні», — каже людям Віктор Андрійович.
Загалом у Моринцях 9 березня було висаджено 2000 дерев — вишні, липи, ялинки. Акція пройшла в рамках Весняної толоки з озеленення та благоустрою, котра, відповідно до Указу Президента, розпочалася в Україні з 5 березня і завершиться 20 квітня цього року.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
