9 березня, на 194 річницю з дня народження Тараса Шевченка, Президента України Віктора Ющенка чекали в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області. Батьківщина Кобзаря в останні роки помітно погарнішала. Тепер поруч із хатою Копія, моринського селянина, в якій за переказами народився Тарас, та біля хати Шевченка, де майбутній поет прожив перший рік від свого народження, є діюча кузня та клуня, датовані початком XIX cтоліття. Збудовано тут і капличку та адміністративне приміщення Національного історико–культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Також заасфальтовано дорогу, а сільську школу, розташовану навпроти хати Шевченка, відремонтовано.

У нову, але вже досить популярну завдяки регулярним творчим зустрічам книгарню «Є» набилося людей стільки, що ніде було впасти яблукові. Дихати було важко, а охочих послухати про Шевченка усе прибувало. Переважно це була «зелена» молодь, що неабияк дивувало і тішило.

Молодий Тарас Шевченко дивився з трьох величезних плазм, що доволі інтелігентно вписалися в сцену Національної опери, на місці оркестрової ями стояли три заквітчані тини, а в глибині сцени розмістилися штандарти Президента, його звична трибуна і столики з обох боків. У понеділок в оперному театрі святкували 194–ту річницю з дня народження Тараса Шевченка і вручали митцям найпрестижнішу державну нагороду — Національну премію імені Тараса Шевченка. Щороку Кобзар у цей день наривається на свою законну діжку єлею з медом, тоне у мереживах лунких і порожніх слів і, мабуть, нудьгує на тім світі солідарно зі своїми живими шанувальниками.