Підемо в Альянс без «кози»

09.02.2008

Дострокових виборів до Верховної Ради не буде. Таку заяву позавчора пізно ввечері в ефірі програми «Я так думаю» на телеканалі «1+1» зробив Президент України — людина, котра мала би підписувати указ про нові вибори, якби для цього з’явилися причини. «Я не бачу законних, конституційних підстав для проведення дострокових виборів до парламенту. Конституція чітко відповідає на таку ситуацію», — заявив Віктор Ющенко.

Глава держави сказав, що робитиме все, що може, аби протистояння у ВР закінчилося. «Нам потрібно політику протистояння замінити політикою принаймні співжиття. Принаймні. А дай Бог, і співпраці», — відзначив Ющенко.

Що ж до проблеми, яка розколола парламент, — вступу до НАТО, то Президент вважає, що відповідний референдум доцільно проводити тільки тоді, коли буде запрошення і коли буде виконано План дій щодо членства в НАТО. «Нас ніхто не питає, хочемо в НАТО чи не хочемо. Нам ніхто цього питання не задає, — сказав Ющенко під час суперечки в ефірі з лідером Компартії Петром Симоненком. — А ви провокуєте націю і кажете: а давайте скажемо, що не хочемо. Петре Миколайовичу, відповідно до чинного закону, якщо ми пройдемо ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО. — Ред.) і постане питання вступу, то ми безумовно дамо відповідь через референдум».

Віктор Ющенко закликав опонентів «не мутити воду», бо «референдум [щодо вступу України в Альянс] буде». При цьому глава держави додав, що Польща витратила вісім років на те, аби виконати план. «Давайте йти за процедурою, — зауважив Ющенко. — А нам кажуть: «Ні, нам не регламент потрібен, а смута. Нам треба козу поводити по НАТО». Так не буде!»

Повертаючись до теми виборів (не дострокових, а взагалі), Віктор Ющенко розкритикував чинну систему проходження партій і блоків до ВР. «Тримати пропорційну систему в тому вигляді, в якому вона є, — це стукати у відкриті двері. Ми повинні сказати, що вона себе вижила і не виправдала, починаючи від місцевих органів самоврядування», — зазначає Ющенко. Зокрема, він вважає за доцільне підвищити прохідний бар’єр (порівняно з нинішнім 3–відсотковим), аби стимулювати структуризацію політикуму.