Термінові гроші

01.02.2008
Термінові гроші

Заклавши речі у ломбарді, ви завжди маєте змогу викупити їх назад. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Досить часто в житті трапляється так, що доводиться брати гроші в борг. Але що робити, коли до знайомих чи сусідів по фінансову допомогу йти соромно? А банківські установи зазвичай не дають невелику грошову позику на короткий термін? У такому випадку єдиний можливий варіант — скористатися послугами ломбарду.

Уперше про можливість закладу цінних речей в обмін на певну суму грошей згадувалося ще в Біблії. А перші справжні ломбарди було засновано у Франції в XV столітті уродженцями італійської провінції Ломбардії. З тих часів принцип роботи таких установ практично не змінився, але дещо удосконалився.

Так уже історично склалося, що переважна більшість українців гадає, що послугами ломбарду може скористатися лише справжній відчайдух, у той час як насправді це — вигідна фінансово–кредитна установа. Адже тут можна швидко (за три хвилини) отримати кредит під заставу рухомого майна на досить короткий строк, що значно вигідніше, ніж оформлення кредиту в банківській установі. Та й банки, на відміну від ломбардів, здебільшого надають позику під заставу нерухомого майна, на що громадяни не завжди можуть зважитись.

Процедура отримання позики у ломбарді проста — варто лише мати при собі річ під заставу та паспорт (або ж інший, виданий державним органом, документ, що засвідчує особу). Треба також визначити термін користування кредитом, по закінченні якого необхідно викупити свою річ назад, адже в інакшому разі її просто продадуть на загальному аукціоні.

Ломбарди стають дедалі популярнішими серед населення і відвідують їх люди різного достатку. «Дуже складно окреслити коло наших клієнтів, — пояснили «УМ» в одному зі столичних ломбардів. — Адже окрім незаможних громадян, нашими послугами користуються і представники середнього класу».

 

Що та як приймають у ломбарді

Як правило, у ломбарді приймають вироби з дорогоцінних металів — золота, срібла, платини, коштовне каміння (діаманти), побутову та оргтехніку, цінні папери, робочі інструменти, автомобілі тощо. Але більшість ломбардів, зі слів їхніх працівників, все ж прагне приймати саме вироби із золота та срібла. Бо в разі невикупу таких речей власниками їх реальніше продати на аукціоні, ніж, скажімо, пральну машину чи мобільний телефон. Окремі ломбарди практикують також надання позичок у ломбарді під заставу автомобілів, за авто такі установи виплачують переважно 40—70 % від його ринкової вартості.

Перш ніж ви отримаєте гроші за закладену річ, спеціалісти–оцінники ретельно оглянуть її та дадуть належну оцінку. Якщо ви закладатимете виріб із дорогоцінного металу, найперше на що зверне увагу спеціаліст — його проба та загальний стан. Далі — визначить вагу. Причому, слід зазначити, до уваги береться лише «чиста» вага металу без урахування ваги каміння і, звичайно ж, вартості художньої роботи. Окрім того, у більшості випадків, ломбарди не підвищують суми позики з огляду на загальну цінність виробу (навіть якщо його можна віднести до антикваріату). Столичні ломбарди 1г золота оцінюють по–різному: від 68 до 75 грн. У той час як у «скарбничках» інших міст України загальна оціночна вартість 1–го золотого грама не перевищує 65 грн. Зважте й на те, що кожен ломбард має свій відсоток за користування позикою, в середньому це 1% в день, що вираховується від загальної суми отриманого кредиту.

Не всі ломбарди приймають ювелірні вироби з платини, а ті, що беруть, оцінюють ваш виріб за умови, якщо він 950–ї проби з наявним державним клеймом. Коштовне каміння (діаманти) оцінюються окремо. Визначальними у формуванні його ціни є маса, розмір, дефекти форми, «чистота» тощо.

«Домашні товари»

Якщо ви вирішили закласти у ломбарді побутову техніку, будьте готові до того, що позичку ви отримаєте четверту частину від її ринкової вартості. Таким чином, якщо закладатимете мікрохвильову піч (середня вартість якої, скажімо, 400—500 грн.), то з ломбарду винесете у кращому разі 150 грн. Окрім того, повинні заплатити в касу ще близько 1,5 відсотка від загальної суми позики за користування грошима (1,5% на день). Побутову та оргтехніку приймають за наявності гарантійного талона та якщо «машині» не більш як п’ять років.

Хто не встиг, той — запізнився

Ми вже згадували про те, що чи не найголовнішою перевагою ломбардів перед банками є те, що позику тут можна отримати строком від 1 до 30 днів. А за бажанням (чи неможливістю викупити річ у зазначений час) термін можна продовжити, заплативши при цьому лише відсотки за користування позичкою. Якщо ж ви у повному обсязі та в строк виплатили відсотки за користування кредитом, розповідають працівники ломбардів, то маєте можливість продовжити дію договору на будь–який термін (така операція називається «перезакладом»).

Коли ж раптом ви не викупили свою річ і не подовжили термін дії договору, варто лише зателефонувати до тієї установи, яка надавала вам позику, і попросити, щоб вас «зачекали» ще протягом декількох днів, а ви, у свою чергу, зобов’язуєтесь заплатити відсотки за користування грошима протягом цих «декількох» діб.

«Річ, яка не викуповується у строк і власник не продовжує дію договору, — розповідає майстер–оцінник одного зі столичних ломбардів, — автоматично потрапляє до комісійного магазину, який має практично кожен ломбард. Але і в такому випадку власник може викупити свої речі просто з прилавка, заплативши, звичайно, окрім її вартості, ще й заборговані відсотки».

Узагалі–то, кожен ломбард зацікавлений у тому, щоб речі викуповувались власниками, адже немає жодної гарантії, що така річ швидко й вигідно продасться. Саме тому власники позичкових установ створюють систему лояльності, яка задовольнить практично кожного. Наприклад, клієнта завжди попередять, що з ломбарду він може винести тільки ту суму, яка йому необхідна на даний момент (навіть якщо вона менша від оціночної вартості виробу). У такому випадку, стверджують ломбардники, зменшується і розмір відсотків, що сплачуються за користування позикою. n

 

ЦІННИК

1 г золота (585 проби) оцінюється в 68—75 грн.

100 г срібла (875 проби) — 70—78 грн.

1 г платини — 247 грн.

Золотий зубний протез (900 проби) — 127 грн.

  • Борщ не для бідних

    Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>

  • «Титанік» іде на таран

    Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>

  • Купонна лихоманка

    Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>

  • Ціновий «сказ»

    Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>

  • «Кожух» для оселі

    Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>

  • «Зелений змій» із позолотою

    Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>