20 місяців невагомості

Лівоцентристський уряд Італії на чолі з Романо Проді протримався 20 місяців. Криза назрівала з самого початку його створення, оскільки строката коаліційна ковдра була зшита з дев’яти політичних партій різного відтінку червоного кольору, включно з густо–червоним троцькістським. Останнім цвяхом у труну коаліції став вихід із неї на початку цього тижня невеликої християнсько–демократичної партії UDEUR на чолі з Клементе Мастеллі. Мастеллі подав у відставку з посади міністра юстиції, оскільки виявилося, що проти нього особисто, а також проти дружини та тестя заведено антикорупційну справу.

Проді намагався отримати вотум довіри в нижній палаті парламенту та Сенаті, аби врятувати свій уряд. Перший екзамен здав у середу з розкладом голосів 326 до 275 — на користь Проді. У четвер глава уряду мав зустріч із президентом Джорджо Наполітано, який порекомендував йому не проходити випробування в Сенаті, а відразу подати у відставку. Проді не прислухався до поради досвідченого політика і вирішив ризикнути. Результат голосування — 156:161 — не на його користь, оскільки для отримання вотуму довіри потрібно було набрати 160 голосів сенаторів. Непроходження вотуму довіри в Сенаті автоматично тягне за собою відставку всього уряду.

Президент Наполітано вчора розпочав консультації з провідними політичними силами країни, щоб зробити для себе вибір одного з двох подальших виходів із кризи: або призначити на березень дострокові вибори, або доручити іншому політику формування нової коаліції на базі тієї, що розпалася. Італійські аналітики схи­ляються до думки, що президент вирішить проводити дострокові вибори. У правому таборі вже святкують. Сильвіо Берлусконі вже навіть виголошує програму на перші 100 днів діяльності свого уряду після перемоги на дострокових виборах.