Юридичні «ляпаси»

26.01.2008

Прокуратура і мер проти міністра

Після скандальних стусанів та ляпасів, якими тиждень тому обмінялися на Банковій міністр внутрішніх справ Юрій Луценко та київський мер Леонід Черновецький, їхні стосунки трансформувалися: продовжується інформаційна боротьба (пікети, мітинги, акції, коментарі пресі), плюс додалося юридичне протистояння.

Столична прокуратура порушила кримінальну справу проти міністра внутрішніх справ у зв’язку із завданням ним меру Києва легких тілесних ушкоджень. За словами речника ГПУ Юрія Бойченка, справу порушено згідно з постановою заступника прокурора Києва за ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу. Напередодні Юрій Луценко дав свідчення прокуратурі щодо цього інциденту. Журналістам він каже, що вже «має досвід надуманих кримінальних справ» і у відставку не збирається.

Президент Віктор Ющенко радить Луценку оскаржити цю постанову прокуратури. На думку глави держави, це питання має вирішуватися суто у правовому руслі, тим більше що прокуратура справу порушила за фактом події, а не проти конкретної особи. Відтак міністр має звернутися до суду, вважає Президент, і викласти свої аргументи. Водночас глава держави засуджує інцидент між між двома високопосадовцями, наголошуючи в коментарях журналістам, що це дискредитує владу. Ющенко закликає «знайти спокійний вихід», поговорити по–чоловічому й знайти компроміс.

Звісно, можна розмірковувати над тим, який саме «короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності» спричинило Черновецькому «легке тілесне ушкодження», завдане Луценком. Але факт залишається фактом: справу проти Луценка порушено, й Черновецький може зарахувати собі бал у цьому правовому спарингу. Сторона міністра пояснює такий крок прокуратури помстою керівника ГПУ Медведька, якого хоче звільнити Луценко.

Підстава — «дерибан»

Водночас у правовий наступ перейшло і МВС. Його очільник Юрій Луценко заявив, що міліція розкрила серйозні факти корупції у середовищі столичної влади. «Моя позиція незмінна. Києву потрібний новий керівник. Ми вийшли на серйозні корупційні схеми, що відбуваються з київською землею, — каже Луценко. — Так, оформлення київської землі, яка була виділена на сесії Київради 1 жовтня 2007 року, проходило через підставних осіб. Ми знаємо організатора, що зараз перебуває у розшуку. Саме це турбує Черновецького і його оточення, бо йдеться про мільярдні зловживання в сфері землі і господарювання». Міністра обурює, що органи прокуратури не поспішають порушувати проти очільників КМДА кримінальних справ.

Детальніше про здобутки міліції у викритті зловживань з боку посадовців київської мерії повідомили вчора на брифінгу в ГУ МВС у Києві. Так, за словами начальника Центру громадських зв’язків Володимира Поліщука, Київське управління з питань боротьби з економічними злочинами порушило кримінальну справу за фактом шахрайства з боку посадовців КМДА у сфері розподілу та виділення земельних ділянок на території столиці. Ідеться про ч. 4 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Підстава — земельний «дерибан» у Київраді 1 жовтня. Оперативники встановили, що документи кадастрових справ Управління земельних ресурсів КМДА є підробними, а самі особи, яким начебто надавалися земельні ділянки (переважно студенти), нічого про це не знають і з подібними заявами до Київради і міського голови столиці не зверталися.

Поки що міліція опитала двадцять студентів, які засвідчили, що їм заплатили по 150—200 гривень за надані копії паспортів та ідентифікаційних кодів. Слідство встановило, що організатором «дерибану» є помічник депутата однієї з райрад столиці. Зараз правоохоронці встановлюють інших учасників оборудки, а також причини та умови, які сприяли вчиненню злочину.

Іншого «удару» по Черновецькому завдав близький до Луценка нардеп Кирило Куликов, який направив запит до МВС з приводу закриття Генпрокуратурою кримінальних справ за фактами ДТП за участю мера. Відомо, що нинішній київський голова на своєму авто двічі ставав винуватцем аварій — у 2003 році 600–й «Мерс» тоді ще нардепа Черновецького збив на смерть 11–річного хлопчика, а через кілька місяців — 20–річного хлопця.