«Великі» й «малі» українці в ополонці

22.01.2008
«Великі» й «малі» українці в ополонці

Віктор Ющенко вже традиційно скупався в Пущі–Озерній. (Фото Укрінформ.)

Цього року, вже традиційно, Президент Віктор Ющенко на Водохреще прийняв святкову купель. Як і минулого року, це було в озері на території санаторного комплексу «Пуща–Озерна» в Києві. Перед зануренням відбулася Божественна літургія та освячення води, глава держави разом із молодшим сином Тарасом відвідали каплицю на честь Великомучениці Варвари (Варварою звали матір Віктора Андрійовича).

Як повідомляє прес–служба Банкової, у крижаній воді Пущі скупалися також глава секретаріату Президента Віктор Балога, голова фракції «Наша Україна — Народна самооборона» В’ячеслав Кириленко, депутат від «НУНС», брат Президента Петро Ющенко, міністри охорони здоров’я Василь Князевич, оборони — Юрій Єхануров, палива та енергетики — Юрій Продан, у справах молоді та спорту — Юрій Павленко, заступник глави СП Андрій Кислинський та інші.

По обіді Президент разом із віце–прем’єром Васюником та керівниками Київської міськдержадміністрації (але без мера Черновецького) взяв участь у святковій акції, що відбулася в Гідропарку поблизу каплиці Хрещення Господнього. Молебень та освячення Дніпрової води провів Патріарх УПЦ Київського патріархату Філарет. «Наша земля очищується святою водою від усякої скверни та неправди, — сказав у своєму виступі Віктор Ющенко. — Йорданської чистоти сьогодні я бажаю нашому народові, нашій землі, нашим помислам, намірам і діям».

Натомість лідер Партії регіонів Віктор Янукович відвідав святкову літургію в Києво–Печерській лаврі, де воду освячував митрополит УПЦ МП Володимир. Відповідаючи на запитання журналістів, Янукович сказав, що зранку вже омився в ополонці. «Я ніколи не робив цього публічно», — сказав він, протиставляючи себе Президенту.

Оскільки цього року Водохреще припало на вихідний день — суботу, участь у святкових акціях взяли особливо багато громадян. Подекуди свято супроводжувалося народними гуляннями. У Гідропарку «виступила» й команда любителів зимового плавання газети «Україна молода» в кількості шість осіб.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>