Передвиборчий, дотаційний, нереальний, популістський, найбільш соціальний, завищений, утриманський, найсправедливіший — ряд епітетів, якими нагородили цьогорічний бюджет столиці, залишається відкритим. Тож кожен із представників різних політсил може додати щось своє. «Гурт» Черновецького, зрозуміло, буде гнути лінію «найбільш соціального та справедливого». Можливо, навіть найгуманнішого у світі, якщо не забракне фантазії. На тлі того, що Юлії Володимирівні, говорячи її словами, може справді не вистачити пального, аби запустити Черновецького в космос, останній отримує карт–бланш на вчинення будь–яких фінансових безумств. Хоча, за деякими ознаками, земля під його ногами таки двигтить — недарма київський мер так багато закладає в бюджет на «доброчинність» — з надією, що улещений ним електорат його таки «помилує».
...Відтермінування початку першої в цьому році сесії Київради (з десятої ранку на третю дня, а відтак — на п’яту вечора) обіцяло вибухнути якщо не скандалом, то принаймні несподіванкою. Проте у підсумку депутати мляво пережовували те, що вже встигли обговорити ЗМІ. Тетяна Меліхова (БЮТ) традиційно назвала бюджет Києва «бюджетом проїдання та знищення», а права рука вічно відсутнього Черновецького — Олесь Довгий — вступився за істотно підвищене фінансування міської виконавчої влади. Поза тим підсумок дня був таким: окрім фракції Блоку Кличка (яка не голосувала у повному складі) та частини БЮТ, решта депутатів — 87 з 95 присутніх — підтримала бюджет–2008.
Хто і що «їстиме»: держава — 5,6 мільярдів
Отже, доходна частина бюджету Києва у цьому році становитиме 25 мільярдів гривень. У 2007–му цифра була скромнішою і дорівнювала 17 мільярдам, у 2006–му — дев’яти. Проте слід зауважити, що насправді йдеться лише про 19 з гаком мільярдів, адже у держбюджет столиця обіцяє перерахувати 5,6 мільярда. Це також досить щедро і дуже у стилі Черновецького, який витрачає кошти не на розвиток міста, а на те, щоб піддобрити «потрібних людей» — від пенсіонера до Прем’єра. В останньому випадку ставка робиться на те, що Юлії Тимошенко додаткове грошове вливання, мабуть, мусить заімпонувати. Тим паче на тлі того, що попередній міський голова — Олександр Омельченко — з державою ділитися не любив.
«Подяки» міського голови — 76 мільйонів гривень
Якщо бути зовсім точним, то 75 мільйонів 707,1 тисячі гривень надійдуть (згідно з бюджетом) до так званого цільового фонду міського голови, ще 5 мільйонів — на проект «Подяки міського голови». Кому дякувати і на що використовувати цільовий фонд — залежить винятково від Черновецького. Піти ці шалені гроші можуть, приміром, на одноразові подарунки ветеранам війни, інвалідам, пільговикам — словом, тим прошаркам городян, яких традиційно зараховують до симпатиків мера. Це, між іншим, ставить киян у привілейоване становище порівняно з мешканцями інших міст і порушує норму Конституції, яка говорить про рівність усіх без винятку громадян України, зазначає депутат Київради від Блоку Кличка Володимир Бондаренко. Ще майже 6 мільйонів гривень передбачено витратити на функціонування call–центру (служби 0–51, створеної Черновецьким). До слова: пригадується, як під час веремії довкола хрещатицької книгарні «Знання» директорка магазину Світлана Вархолова скаржилась кореспонденту «УМ», що всі спроби актуалізувати проблему збереження книгарні через розпіарений call–центр й добитися змістовної розмови бодай з якимсь представником міської влади були абсолютно марними.
Комунальні ЗМІ — 64 мільйони гривень
Із закладенням у бюджет видатків на роботу комунальних ЗМІ ситуація взагалі анекдотична. Не далі, як восени минулого року, Київрада прийняла постанову ліквідувати міську пресу («УМ» відстежувала цю ситуацію). І хоч сам Черновецький та його фракція виступали категорично проти, міськрада рішення підтримала. Можна, щоправда, припустити, що йдеться про радіо та телебачення, а можна — що про улюблену мером пресу («Хрещатик», «Вечірній Київ» та «Українську столицю»), яку готуються подорожче продати разом із приміщеннями в центрі Києва. Як роз’яснення: припущення замість фактів мають місце тому, що нинішній міський бюджет не по всіх своїх статтях передбачає чітку деталізацію, тож докопатися до правди (що має на увазі той чи інший пункт витрат) — не під силу навіть депутатам Київради.
Живі та мертві мавпи — 35 мільйонів гривень
Мабуть, Черновецький не був би Черновецьким, якби для підтримання власного пришелепкуватого іміджу не заклав би в бюджет потреби дещо анекдотичні. Приміром, цього року в Києві будуватимуть павільйон для людиноподібних мавп — коштуватиме це місту 34 мільйони гривень. Ще вісімсот тисяч підуть на будівництво крематорію для братів наших менших (мавп, що не дочекалися милості мера, та інших — дрібніших — тварей).
Іще декілька цифр
Не забуті цьогорічним бюджетом й інші людиноподібні: на утримання столичного чиновництва піде, приміром, 135 мільйонів гривень. Величезні дотації отримають також деякі комунальні (і не тільки) підприємства: у випадку «Київенерго» йдеться, приміром, про 1 мільярд гривень. Заплановане й утримання низьких цін на хліб та нинішніх тарифів на оплату міського транспорту, заявляє перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Денис Басс. Йому тут же опонують опозиціонери: штучне утримання «симпатичних» населенню цін боляче вдарить по тих–таки городянах дещо згодом. Адже життя все одно візьме своє, і якщо в країні дорожчатиме пальне, проїзд зросте в ціні автоматично. Але гроші, витрачені на дотації, місто вже «проїсть».
Хто платитиме: кияни — майже 14 мільярдів гривень...
25 мільярдів гривень, які в цьому році становлять бюджет Києва, аж ніяк не є подарунком чи бодай одноосібною заслугою Леоніда Черновецького. Як мегаполіс Київ отримує дохід від чималої армії платників податків. Як бджоли у вулик, вони мають принести у 2008–му «меду» на 13 мільярдів 795 мільйонів гривень. І якщо середня місячна зарплата у киян справді вища, ніж в інших регіонах України, то столична інфляція також не пасе задніх. Власне, за минулий рік інфляція в Києві становила 21 відсоток, що є вищим показником, ніж деінде на наших теренах. Отже, перша відповідь на запитання «Звідки візьмуться мільйони Черновецького?» є простою: з кишень киян.
... а також підприємства та забудовники
А ще мільйони Черновецького вилупляться з яйця, яке називається «податок на землю». З цим усе просто: якщо переглянути собівартість землі, на якій розташоване те чи інше підприємство, а відтак змусити це підприємство платити більше, в бюджет крапатимуть додаткові гроші. Керівник головного фінансового управління КДМА Віктор Падалка оцінив ці «краплі» в півтора мільярда гривень. Щоправда, нікому з фінансових геніїв, наближених до міської адміністрації, якось не спало на думку оцінити збитки від запровадження таких новацій: адже деякі підприємства можуть елементарно припинити своє існування. А з ним — і відрахування в міську казну.
Зрештою, третій шлях поповнення бюджету — збільшення втричі пайової участі забудовників у зведенні житла. До чого це призведе? На думку Дмитра Андрієвського, виключно до негативних наслідків: до подорожчання й без того дуже дорогого київського житла, банкрутства підприємців, зупинки будівельного виробництва, скорочення робочих місць.
Зате у підсумку матимемо...
Передовсім, украй недолуго розписаний і нераціональний кошторис — документ з «помилковою філософією, яка формує бюджет споживання замість бюджету розвитку»; а також підміну «фінансування стратегічних напрямів масовими виплатами окремим громадянам у ручному режимі», зазначає фракція Блоку Кличка. Справді, вкладення величезних коштів у той таки умовно взятий «Хрещатик» або фонд Черновецького не принесе Києву у майбутньому жодних плодів, не визріє прибутками — те саме стосується й коштів на утримання чиновництва або зарплат співробітників call–центру. Іншими словами, величезний шмат бюджетного пирога поглине самозакохана горлянка мера — без жодного задоволення від процесу для пересічних киян та їхніх нащадків.
А ще, зазначають експерти, прийняття безрозмірного столичного бюджету може обернутися... його дефіцитом. Як би це не звучало парадоксально, проте з бюджетом–2007 (17 мільярдів гривень) вийшла саме така історія — наприкінці року дефіцит бюджету складав півтора мільярда гривень. А в таких царинах, як освіта, охорона здоров’я та культура виконання бюджету становило лише 80 відсотків.
Як складеться в цьому році — прогнозувати не береться ніхто. Єдине, що зазначає, приміром, Володимир Бондаренко, це те, що й самоврядування Києва (читай: самоуправство його міського голови) не виключає перевірок з боку держави. Одну з них проведе профільний парламентський комітет Верховної Ради України. Відповідна комісія Комітетом з питань державного будівництва вже створюється, каже депутат. А ще господарюванням Леоніда Черновецького та підпорядкованих йому структур мало б зацікавитися також Міністерство фінансів, вважає Бондаренко.
