У «тіні» сільського зеленого туризму

Нинішня зима в Карпатах, компенсуючи скупість попередньої, розщедрилася на великий сніг, якого так виглядали з північних широт і власники потужних карпатських курортів, і господарі скромних приватних садиб на Івано–Франківщині. Пояснення просте: чим раніше випаде і довше протримається в горах сніговий покрив, тим вищими будуть прибутки й міцнішатиме бажання селян робити ставку на зелений туризм як серйозне джерело поповнення сімейного бюджету. За оцінками голови Івано–Франківської спілки сприяння сільському зеленому туризму Павла Горішевського, деякі підприємливі прикарпатські ґазди завдяки любителям сільської ідилії вже тепер отримують до 50 відсотків своїх щорічних прибутків.

Хоча таких оптимістичних прикладів обмаль. Поки що, як констатували учасники науково–практичного семінару, що відбувся в курортному Яремче, українським селянам ще далеко не тільки до своїх західноєвропейських колег (у Німеччині сертифіковано 25 тисяч «зелених» осель), але й до прибалтів — колишніх братів по радянському табору, котрі швидко навчилися приймати відпочивальників на найвищому патріархальному рівні. В Україні зареєстровано лише 560 сільських садиб, які надають послуги зеленого туризму. Хоча насправді у цій сфері, на думку голови правління Спілки сприяння сільському зеленому туризму в Україні Володимира Васильєва, заробляють на хліб насущний у 10—20 разів більше господарів. Проте, за прикладом крутих бізнесменів, вони також не поспішають виходити «з тіні», аби не привертати увагу податкових інспекторів та представників інших контролюючих органів.

Щоправда, є більш цивілізований і взаємовигідний варіант співпраці влади і власників «зелених» садиб, продемонстрований на Яремчанщині. За рішенням тамтешнього міськвиконкому, як розповів «УМ» заступник мера Яремче Ігор Яківчук, бажаючі приймати гостей господарі щомісяця сплачують лише символічних 20 гривень, зате мають потужну юридичну, рекламну й консультативну підтримку. Процедуру добровільної категоризації якості послуг пройшли вже 203 яремчанські садиби (понад третина від офіційно зареєстрованих в Україні) й отримали відповідну кількість смерічок, котрі, на зразок готельних зірочок, демонструють рівень комфортності проживання.

У мальовничих українських сіл, яких чимало в усіх регіонах нашої дер­жави, є добрі шанси залучити зелений туризм до успішного вирішення власних соціально–економічних проблем, що гостро постали в останні 15 років. Міські жителі, як підтверджують дослідження, вже готові їхати на відпочинок у село, де панує доброзичлива антистресова атмосфера, де легко спілкуватися з природою і можна досхочу наїстися екологічно чистих продуктів харчування. Можливо, цьому посприяє і нинішній, 2008–й рік, проголошений Президентом Віктором Ющенком Роком туризму і курортів в Україні, а новообрані парламентарії нарешті приймуть Закон «Про сільський зелений туризм», який у Верховній Раді припадає пилюкою ще з початку торішньої весни.