На свято — без сокири

15.12.2007
На свято — без сокири

60 відсотків лісових красунь, які продають у містах, — зрубані браконьєрами. (Фото Укрінформ.)

У крадіїв удома смердітиме

Відсьогодні півтори тисячі осіб візьмуться за охорону ялинок у Києві. Крім того, ще 300 осіб охоронятимуть ліси, прилеглі до столиці. Як повідомили у відділі лісового господарства і розсадників комунального об’єднання «Київзеленбуд»,особливо ретельно охоронятимуть Дарницький, Святошинський лісопарки та Кончу–Заспу — саме сюди, як свідчать попередні роки, найчастіше зазирали любителі дармової ялинки.

Проте природоохоронці, не вельми вірячи в ефективність «народних патрулів», вдаються і до більш жорсткого способу захисту зелених красунь — обробляють їх спеціальним хімічним розчином, що у теплому приміщенні виділяє дуже неприємний запах. Правда, що ж це за хімічний розчин, у «Київзеленбуді» пояснити не побажали. «Ми вже провели змащування хімічними засобами всіх молодих ялинок столиці, — звітує провідний інженер відділу лісового господарства і розсадників цього комунального об’єднання Олександр Волевач. — Цього року ми хвойні дерева ще й зафарбуємо».

Їхні запорізькі колеги виявились оригінальнішими. Вони винайшли свою формулу смердючого розчину, отож цього тижня вічнозелені дерева області облили сумішшю глини, крейди і мила. Цей розчин не тільки залишає неприємний запах, а й зафарбовує дерево до невпізнання, отож зловмисники із сокирою не зазіхнуть на таку ялинку, це точно. Як переконують у Запорізькому ремонтно–будівельному підприємстві «Зеленбуд», це — досвід, перевірений роками. Некрасиво, але дешево і, головне, — ефективно. «Суміш глини, крейди і мила абсолютно нешкідлива для дерев, — запевняє директор запорізького РБКП «Зеленбуд» Володимир Кауров. — Надати деревам нетоварного вигляду — це єдиний спосіб врятувати ялинки і сосни від викрадачів. Наносимо цей розчин лише на дерева від двох до трьох метрів. За 12–метрову красуню переживати нічого».

«Рубати заборонено». На папері

Масових передноворічних вирубок, піратських, звісно, зазнають щонайбільше лісові масиви Карпат та Криму. Сюди приїздять не поодинокі дядьки з сокирами, щоб вибрати ялиночку своїм діткам до Нового року, а організовані бригади «сезонних» робітників, які багатотонними вантажівками потім везуть крадені дерева в Центральну та Східну Україну. Як вберегтися від таких — невідомо. Адже всі знають, що в місцевій владі завжди знайдеться «доброзичливець», котрий за певну винагороду «кришуватиме» браконьєрів і навіть сам покаже місця молодих насаджень.

«Нещодавно на сесії районної ради ми прийняли рішення повністю заборонити вирубування хвойних дерев у Косівському районі. Адже раніше кожен міг отримати дозвіл на вирубку ялинок на окремих ділянках лісу, — розповідає голова сільської ради Космача (Косівський район Івано–Франківщини) Дмитро Пожоджук. — Сьогодні ж це заборонено. Та, схоже, нікого це не турбує». Голова далекого карпатського села запевняє, що вирубування ялинок попри заборони триває без кінця і без краю. Каже, ніхто це зупинити не може ні на папері, ні силою. «Це 5256 гектарів лісу у нашому районі, — каже пан Пожоджук. — Вони масово вирубують наші ліси і є інформація, що дерева везуть продавати аж у Донецьк».

За словами Дмитра Пожод–жука, карпатські ліси — це переважно старі дерева, та це не зупиняє браконьєрів. І коли надворі стає темно, зловмисники з простою пилою лізуть на двадцяти-, а то й тридцятиметрове дерево, зрубуючи верхівку з шишками. «Браконьєри вершечок зрубують десь метрів на півтора, два чи навіть три — і везуть продавати, начебто це молодий саджанець, — розповідає голова села. — А ота нещасна ялинка чи сосна без верхівки гине. Дерево обсихає згори або починає хворіти».

Усі розуміють: врятувати ліси та лісосмуги можна лише в розумний ринковий спосіб, а саме: коли спеціальних розсадників новорічних дерев існуватиме в Україні так багато, що вони можуть продавати товар за доступними цінами і, отже, складуть конкуренцію «чорним лісорубам».

Ялинка в горщику

«Приїжджайте до нас, тут знайдете ялинки на будь–який смак, — закликає директор ДП Волинського лісового селекційного центру Зіновій Коритан. — У нас зараз росте 20 тисяч ялин звичайних і ще 15 050 ялин голубих. П’ять тисяч із них уже готові до продажу!». Як зазначає пан Коритан, колючі деревця, які можна придбати на підприємстві зараз, були висаджені ще сім років тому. Загалом же кожного року працівники Волинського лісового селекційного центру висаджують по п’ять–шість тисяч нових ялинок. «Найкращий вік, щоб продати таке деревце, — сім років, — запевняє пан Зіновій. — А висота такої ялиночки може бути різна — і метр, і півтора, і два… Найвища семирічна ялинка у нас — три метри».

Волинське державне підприємство унікальне тим, що першим в Україні розробило технологію вирощування ялинок. Наприклад, «блакитну» тут садять у грунт, а коли дерево трішки підросте — пересаджують у спеціальний контейнер, пластмасовий горщик. Селекціонери створюють всі спеціальні умови, щоб деревце там прижилося, пустило коріння, а потім — продають просто у контейнері, як у вазоні. «Ми використовуємо таку технологію вже років зо п’ять, — хвалиться пан Коритан. — Для ялини блакитної це найкращий варіант. До того ж люди після свят не викидають дерево, а можуть посадити у себе біля будинку чи на дачі».

Волинським селекціонерам є чим гордитись. Тут вирощують, крім усього, незвичайний вид — ялинку породи «канадська коніка». Заввишки це деревце в середньому 50 сантиметрів, та інколи може виростати і до двох метрів. «Цю ялинку і на святковий стіл поставити можна, — сміється мій співрозмовник. — «Канадська коніка» користується сьогодні дуже великим попитом». «Основними нашими клієнтами є приватні підприємці і прості люди, — продовжує Зіновій Коритан. — Різним великим підприємствам ми свої послуги не надаєм, бо вони потім утричі піднімають ціну, перепродаючи товар. Загалом на свята продаємо від двох до трьох тисяч ялинок».

Та навіть на державному підприємстві, де люди добросовісно вирощують ці дерева, побували браконьєри. На територію вночі неодноразово проникали зловмисники, маючи намір зрізати і собі деревце.

Ярина МАТЧАК, Артем Бідний

 

ЗЛОЧИН І КАРА

За понівечене дерево — 180 гривень

Штраф за незаконну вирубку сягає від 40 до 180 гривень, але незважаючи на це, природоохоронці стверджують: санкції навіть не можна порівнювати з тією шкодою, якої зазнають карпатські ліси в передноворічний та різдвяний час. Адже щоб виросла ялина, необхідно від 10 до 20 років.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>