Позавчора в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Уряд меншості прем’єр–міністра Андерса Фога Расмуссена провів їх на рік раніше планового терміну, сподіваючись збільшити представництво двох політичних партій, які входять до правлячої коаліції, для проведення запланованих реформ. Під час доволі кволої виборчої кампанії головні дискусії точилися навколо податкової реформи, еміграції та захисту довкілля. Провідні політичні партії країни практично сходилися на думці стосовно рецептів та методів вирішення цих питань, тому значна частина розгублених виборців і в переддень голосування не могла визначитися з вибором.
Головними суперниками були правоцентристська коаліція Ліберальної та Консервативної партій на чолі з прем’єр–міністром Расмуссеном, з одного боку, та блок лівоцентристської опозиції на чолі з Соціал–демократичною партією Хелле Торнінг–Шмідт — із іншого. Загалом, за 179 депутатських мандатів у Фолькетінгу (однопалатному парламенті) змагалися 808 кандидатів від дев’яти партій та 12 незалежних кандидатів. Прохідний бар’єр для партій становить 2 відсотки. На виборчі дільниці з’явилися 86,6 відсотка данців із правом голосу.
Учора після підрахунку 100 відсотків голосів (оперативність — на заздрість України!) міністерство внутрішніх справ Данії, яке відповідає за проведення виборів, повідомило: перемогу здобула правляча правоцентристська коаліція прем’єра Расмуссена. Цей блок здобув 89 парламентських місць, 54–річний Расмуссен залишається на третій прем’єрський термін. Але сподівання глави уряду отримати «зручний» і дієздатний парламент не справдилися, бо ліберально–консервативній коаліції бракує одного голосу для здобуття окремої більшості. Тож вона знову, як і в попередні три роки, під час принципових голосувань залежатиме від підтримки позакоаліційного партнера — націоналістичної Данської народної партії. Або ж підшукати четвертого, постійного чи ситуативного, партнера.
Лідер соціал–демократів Хелле Торнінг–Шмідт визнала поразку своєї політичної сили і лівоцентристського блоку загалом. І ліві, і праві втратили частину голосів із огляду на появу на данській політичній сцені нового серйозного гравця — «Нового альянсу» на чолі з палестинцем сирійського походження Насером Хедером. «Новий альянс», який відстоює інтереси емігрантів, створений на противагу націоналістам із Данської народної партії (ті виступають за очищення країни від інородців). Данські політологи майже переконані, що прем’єр–міністр Расмуссен запросить до правлячої коаліції «Новий альянс», який вперше представлений у парламенті п’ятьма депутатами. Лише невідомо, як вони співіснуватимуть у такій дивній урядовій коаліції з націоналістами, котрі представлені в парламенті 25 депутатами?
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
