Рейд-ралі — подорож із задоволенням і не без моралі

23.01.2004
Рейд-ралі — подорож із задоволенням і не без моралі

      В автоспорті, як не парадоксально, поруч ідуть великий, багатомільйонний бізнес з його неодмінними атрибутами — рекламою, менеджментом, конкуренцією і монополіями — та постійне «вибивання» нещасної суми для сплати стартового внеску, хронічна нестача коштів, а тому й учасників, надто в Україні. І все ж автоспорт у нас є. Який-не- який, все ж існує, навіть власних чемпіонів маємо, спонсорів, і змагання проводимо. Так, нещодавно в Києві відбувався «зліт» автомобільно-спортивної еліти України: Федерація автоспорту нагороджувала переможців національних чемпіонатів та Кубків з автомобільного спорту 2003 року. За офіційними даними, в першості України брало участь майже 30 екіпажів (навіть приїздили іноземні учасники), 6 команд. Транспортних пригод, на щастя, не було.

      Автоспорт в Україні перебуває на початку свого становлення: приміром, чемпіонат із ралі на позашляхових автомобілях проводиться в Україні лише вдруге. «Ралі-рейд — ще зовсім молода в Україні дисципліна, — ділиться з «УМ» своїми враженнями від змагання переможець національного чемпіонату з ралі на позашляхових автомобілях 2003 року Богдан Сухецький. — У Росії, приміром, вона набагато краще розвинена, а у світі — це найпопулярніший вид автоспорту, хоча й найдорожчий з усіх існуючих».

      Цьогорічні змагання проходили по всій Україні — у Львові, Охтирці, в Криму, Дніпропетровську. На шалених швидкостях спортивні авто долали гірські траси, бездоріжжя. «Поступово нас привчили до думки, що ралі-рейдова дисципліна зі своєю специфікою трас, правил, автомобілів — це звичайне ралі, тільки за участю машин трохи більшої маси і трохи повільніше, — каже Сухецький. — Наші судді навіть уявити собі не могли, як узагалі можливий рух трасою на буксирі або як можна продовжувати гонку, не пройшовши кількох КП, чи як вибитися з норми часу практично на 6 годин. Усе це нереально у класичному ралі, де боротьба йде на секунди. А в ралі-рейдах відриви між першим і третім місцем іноді можуть становити кілька годин. Екіпажі лагодяться просто на трасі, зрізається маршрут — все це особливості і специфіка ралі-рейдів».

      В автоспортсменів навіть існує «ралійний» жарт: ралі — не шахи, тут необхідно думати. Адже екіпаж позашляхового авто — це цілий організм, де кожен з учасників має свої функції. «Група захвату» виглядає так: пілот, штурман, механік і машина. Варто зазначити, що задоволення це не з дешевих. За словами Івана Моторнюка — капітана команди «Еліта спорт «4х4», яка перемогла на чемпіонаті-2003 з ралі на позашляхових автомобілях, один етап для машини (а змагання складається щонайменше з трьох етапів) обходиться приблизно у 3 тисячі доларів — це мастила, запчастини тощо. Дорого коштує й екіпірування учасників: за стандартами «костюмчик» має бути вогнетривким, необхідний також шолом із переговорним пристроєм. Такий спецодяг для одного лише водія потягне на тисячу доларів. А якщо врахувати, що в класі бере участь щонайменше 5 екіпажів, то можна прикинути, у скільки обходиться це задоволення. Підготовка ж змагань відбувається на найвищому рівні — чемпіонат складається з 4-5 етапів і вважається таким, що відбувся, якщо відбулося не менше трьох етапів за участю 5 машин у класі.

      Автоспортом, до речі, в Україні займаються навіть діти. Цьогорічні призери чемпіонату та Кубка України з картингу — вихованці київської ДЮСТШ з автомотоспорту — 9-річні Артем Андрущенко та Ігор Більченко і 12-річний Антон Андрущенко. Загалом у спортивній школі займається близько 200 дітлахів, чимало з них — 6-річні. «Картингом можна займатися у будь-якому віці, — розповідає тренер Андрій Більченко, — Приміром, мої призери — кандидати у майстри спорту з 8 років». Картинг, щоправда, теж не з дешевих задоволень: одне змагання для машини обходиться у 300—500 доларів. Як правило, спонсорами юних автоспортсменів стають батьки.

Для ралі-рейду непрохідних доріг немає.