Тепло твого чаю,

19.10.2007
Тепло твого чаю,

Вчіться заварювати чай правильно.

Холодного осіннього вечора так доречно згадати про гарячий чай — чорний або зелений, жовтий або червоний, мате чи трав’яний — усе одно, відверто кажучи, який. Адже він не лише зігріє душу, а й підніме настрій та, як стверджують спеціалісти, зміцнить імунітет

 

Усе життя в одній чашці

Навряд чи хтось сперечатиметься, що чай — найпоширеніший у світі напій. Бо принаймні двічі на день він «рятує» організм: щоранку, допомагаючи збадьоритись перед початком робочого дня, і щовечора, даючи змогу розслабитись перед сном. Для більшості з нас вживання чаю стало доброю звичкою, і ми вже не замислюємось над тим, яку користь приносимо своєму організму цим щоденним «ритуалом». Для деяких народів чай — продукт першої необхідності, а деякі взагалі цінують його, як хліб. Японці ж називають чай «еліксиром здоров’я», бо поліфеноли чаю — сильні антиоксиданти, до того ж, одні з найкращих (на зразок вітаміну С та Е). У свою чергу, для китайців чай — чи не найцінніша цілюща рослина, правильно приготовлений напій з якої містить не лише великий комплекс необхідних здоров’ю вітамінів, а й йод, цинк, мікроелементи, що не допускають мутації клітин людського організму, стимулюють кровообіг, допомагають при хворобах нирок та підшлункової залози, а також ревматизмі та сечокам’яній хворобі.

Відомо також, що чаювання позитивно впливає на імунну систему та напряму пов’язане з довголіттям. Ті ж самі китайці розповідають, що серед численної кількості легенд про чай є й історія про 130–річного монаха, який своїм здоровим виглядом так здивував імператора Сюань–Цзун династії Тан, що той захотів знати про всі ліки, які допомогли зберегти молодість старцю. Монах у відповідь на запитання імператора лише посміхнувся і сказав: «Я зроду не пив жодних ліків... Просто, я дуже люблю чай».

Вважається, що секрет чаю полягає у тому, що він здатен одночасно збуджувати та заспокоювати організм. Це стається завдяки двом компонентам — кофеїну та таніну, що містить напій.

Та яким би «чудотворним» не здавався чай, його вживати, як і будь–який інший продукт, обов’язково слід в міру. Наприклад, відомий своїми корисними властивостями зелений чай при надмірному вживанні може викликати захворювання нирок та печінки. Тож для того, аби запобігти непередбачуваним ситуаціям, слід випивати не більше дев’яти маленьких або двох звичайних чашок зеленого чаю.

Види чаю

Ми звикли вважати, що чорний, зелений, жовтий чи будь–який інший чай — це різні сорти чайного листя, вирощені у різних місцях. Виявляється, чай розрізняють лише у залежності від обробки цього самого листя.

Чорний чай, наприклад, — це лист, що пройшов усі етапи обробки (зав’ялювання, скручування, ферментацію, сушку, сортування), зелений — лише сушку та сортування, а для отримання білого чаю сировина мусить піддатись тепловій обробці, при якій знищуються ферменти чайного листя.

У супермаркетах нашої країни можна знайти сьогодні не лише чаї у чистому вигляді, а й чайні суміші, що теж користуються високою популярністю серед споживачів.

За деякими даними, до 30 відсотків українців, купуючи чай, зовсім не цікавляться країною, де було вирощене його листя. Максимум, про що можуть запитати — якою фірмою чай розфасовано.

Здебільшого на поличках магазинів можна знайти недорогий чай фірм «Ліптон», «Ахмад», «Батік», «Майський чай», «Маброк», «Принцеси...», «Ділмах», «Грінфілд», «Кволіті» та ін. Не так давно розширився асортимент «справжніх» китайських чаїв. Вартість усіх перерахованих «варіантів» коливається у межах від 4 до 15 грн. за упаковку вагою 100 гр. Як зауважують продавці, найбільшою популярністю користуються пакетикові чаї. Вибір широкий, ціна низька, а про легкість та швидкість заварювання напою годі й говорити. «Проте культура споживання чаю в Україні змінюється. Сьогодні більшу увагу приділяють якості, смаковим та корисним властивостям напою», — розповіла Анна Тимощук, начальник відділу маркетингу Української чайної компанії. Наш споживач дедалі частіше надає перевагу першосортним чаям Цейлону, Китаю, Індії та Японії, тому варіант «за три гривні» багатьох уже не влаштовує.

Дорожчий чай можна знайти у мережі магазинів «Світ чаю», що нині розміщені чи не у кожному місті нашої держави. Загалом вартість ста грамів високосортного чаю тут складає, в середньому, 20 грн., проте є й «екземпляри» значно дорожчі. Наприклад, Українська чайна компанія, за словами пані Тимощук, готує чайним «гурманам» подарунок — зовсім скоро можна буде скуштувати пакетиковий чай, де «пакетик» буде не паперовим, як зазвичай, а зі спеціального волокна. Завдяки цьо­му чай зберігатиме всі смакові, ароматичні та корисні властивості. Коштуватиме таке «чайне диво» близько 50 гривень за 15 пакетиків.

«Наглий фрукт» чи «Вітер піднебесся»

На території нашої держави чай не вирощують, навіть трав’яні чаї фактично не збирають. Здебільшого всі готові суміші завозять, лише невеличкий відсоток українських трав змішують у Криму та Карпатах. Такий, воістину рідний, чай, можна придбати безпосередньо на ПБК та коло Карпатських гір, у столиці ж, наприклад, знайти такі суміші досить важко, що вже й казати про інші міста. Проте чайні компанії, врахувавши любов українців до трав’яних чаїв, розширили асортимент останніх, щоправда, закордонними «гостями» (здебільшого німецькими). Наприклад, торгова марка «Чайна країна» пропонує споживачеві так званий чай «Альпійський луг», до складу якого входять: суцвіття ромашки, лимонна трава, м’ята, гібіскус, цитруси та шипшина.

До схожої трав’яної екзотики народ завжди «не рівно дихав». Не дивно, що чайний «гібрид» мате теж міцно прижився у нас. Чому гібрид? Та тому, що отримують його не з чайного, а листя вічнозеленої тропічної рослини падуба широколистого. Зовнішнім виглядом готове мате дуже нагадує зелений чай з яскравим «трав’яним» ароматом. Людям, що звикли до високоякісного чаю, мате, на перший погляд, може здатись без смаку, проте цей напій має здатність упродовж усього чаювання змінювати смак. Для «мате пиття» існує спеціальний посуд — колебас, виколупаний із гарбуза, і металева трубочка зі спеціальним ситом на кінці — бомбілья.

З великою цікавістю годинами можна переглядати асортимент української чайної компанії. Наприклад, чай «Наглий фрукт» привертає увагу одразу ж. Це фруктова суміш із полуничним смаком. До складу входять: папайя, гібіскус, шматочки яблука, ананасу, ягоди малини та полуниці. Серед білих чаїв найбільше запам’ятався чай «Вітер піднебесся». Погодьтесь, уже сама назва викликає цікавість. Цей «вітер» збирається вручну наприкінці лютого та на початку березня. Це — один із видів знаменитого китайського чаю «Білий піон».

Мистецтво заварювати чай

«Чайний напій» став масовим наприкінці ХІІ ст., у період, коли закінчилася чайна монополія Китаю і на світовий ринок почав поступати чай інших країн — Індії, Цейлону, Індонезії. Звичайно ж, такі «міграції» спричинили здешевлення чаю, до нього почали виявляти цікавість люди, які досі не могли дозволити це собі. Таким чином кількість людей, які вміли правильно готувати чай, різко знизилася. Тому й виходить, що чай пили всі, а вміли пити — лише деякі. Ось так легковажно продовжуючи ставитись до процесу заварювання чаю, ми втрачаємо справжній смак та аромат цього напою.

У Китаї існує, наприклад, величезна кількість різних способів заварювання чаю. Приблизно у XV—XVI ст. китайці цілком перейшли на приготування напою у спеціальних чашках, що зовні схожі на піали, об’ємом 200—250 мл. Такий посуд називається гайвана. У нього засипають 4—5 г чаю і негайно ж заливають окропом на 2/3 або до половини гайвани. Час заварювання — не більше 2—2,5 хв., максимум 3—4 для окремих сортів чаю. Перший чай виливають, і всю процедуру повторюють удруге. Вважається, що другий, третій та, у деяких випадках, четвертий чай, приготовлений з однієї маси, має набагато кращий і насиченіший смак, ніж перший. З гайвани готовий напій переливають у чашку без додавання цукру, лимону чи будь–чого іншого.

У Японії ж чай готують не так. По–перше, п’ють там лише зелений та жовтий чай. І якщо останній заварюють класичним китайським способом, то зелений, у більшості випадків, японці розтирають у порошок перед заварюванням і лише тоді заливають його окропом у порцелянових чайниках. Чайник має бути попередньо нагрітий до температури вище 50оС, але не більше 60оС. Важлива особливість японського способу полягає в тому, що сама вода для заварювання чаю доводиться до температури не вище 60оС.

Вишуканий англійський чай готують так: підігрівають сухий чайник, потім у нього насипають чай із розрахунку 1 чайна ложка на чашку води плюс 1 чайна ложка на чайник. Негайно ж заливають окропом і настоюють близько 5 хв. Поки чай настоюється у, знову ж таки, попередньо розігріті чашки заливають тепле молоко (2—3 ст. ложки) і лише потім наливають чай. Підкреслимо, що англійці суворо ставляться до правила наливати чай у молоко, а не навпаки, як це роблять у нас. При порушенні цього закону псується аромат та смак напою, і тому подібна помилка англійцями розглядається як неуцтво.

 

ЦІНИ

Ваговий чай («Світ чаю» та інші чайні магазинчики): 100 г чаю — від 20 грн.

Фасований чай («Світ чаю» та інші чайні магазинчики): 100 — 150 г чаю — від 20 грн.

Набір для чаювання (13 видів елітного китайського чаю + посуд): від 75 грн.

Пакетований чай (магазини та супермаркети України): 20 пак. — від 3 грн.

Фасований чай (100–150 г) — від 5 до 25 грн.

  • Борщ не для бідних

    Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>

  • «Титанік» іде на таран

    Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>

  • Купонна лихоманка

    Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>

  • Ціновий «сказ»

    Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>

  • «Кожух» для оселі

    Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>

  • «Зелений змій» із позолотою

    Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>