Петлюру «спустили в каналізацію»

06.10.2007
Петлюру «спустили в каналізацію»

Прості полтавці приносили до стели квіти на знак пошани видатного земляка Симона Петлюри. (Фото автора.)

У середу в центрі Полтави демонтували кам’яну стелу на місці майбутнього пам’ятника видатному землякові — голові Директорії, головному отаману військ Української Народної Республіки Симону Петлюрі. Як повідомив кореспонденту «УМ» керівник прес–служби міської ради Віктор Кикоть, зроблено це було увечері працівниками комунальних служб міста.

 

«Каналізаційна» версія

Такі дії комунальників, за офіційними поясненнями, пов’язані з тим, що «наріжний камінь стояв на колекторі зливової каналізації, в охоронній зоні». Підтвердив цю «каналізаційну» версію на прес–конференції і міський голова Полтави Андрій Матковський. Мовляв, «комунальні служби міста, готуючись до зими, звільнили нашу міську земельну ділянку від незаконної споруди, яка розміщувалася на зливовій каналізації і порушувала її нормальну експлуатацію».

У контексті мера необхідно зауважити, що місце для встановлення стели та майбутнього пам’ятника Симону Петлюрі, хата батьків якого стояла за кілька сотень метрів звідси, чільники облдержадміністрації вибирали разом із начальником обласного управління містобудування та архітектури після відповідних консультацій та узгоджень із керівними архітекторами міста.

Згадав мер Полтави і про рішення Господарського суду Полтавської області від 13 вересня ц.р. за позовом міськради, в якому ініціатора спорудження стели — обласну держадміністрацію — зобов’язують демонтувати її. Але, за словами пана Матковського, «облдержадміністрація не має бажання виконувати рішення суду». Тож міській раді й довелося вдатися до рішучіших дій.

Обласна адміністрація апелює й обвинувачує

У заяві облдержадміністрації, очолюваної «нашоукраїнцем» Валерієм Асадчевим, дії мерії названо неприпустимими, ідеологічно заангажованими і такими, що порушують насамперед вимоги Указу Президента України від 16 травня 2005 року «Про увічнення пам’яті видатних діячів Української Народної Республіки та Західно–Української Народної Республіки». Водночас в ОДА звертають увагу на грубе порушення керівниками мерії чинного законодавства. З огляду на те, що рішення Господарського суду області було оскаржене представниками ОДА до Харківського апеляційного адміністративного суду, воно ще не набуло чинності.

До речі, такий поспіх заступник міського голови Віталій Нікіпєлов пояснював також у «каналізаційному» силі. Мовляв, у мерії просто не одержували від облдержадміністрації копії апеляційної скарги. Хоча мерія насправді є безпосереднім учасником судового процесу, про забезпечення якого всіма необхідними документами дбає винятково суд.

Громадськість обурена

За першу добу після знесення пам’ятного знака до полтавського корпункту «України молодої» зателефонували більше десятка мешканців міста. Дії мерії вони називали провокативними, відверто українофобськими й такими, що потурають силам, які не визнають незалежної Української держави. Рішуче протестують проти цього акту владного вандалізму представники місцевих політичних партій та громадських організацій націонал–демократичного і патріотичного спрямування. Позавчора біля тієї своєрідної «розритої могили» зібралися члени обласного осередку «Молодого Народного руху». Вони поклали квіти на місце майбутнього пам’ятника і водночас, за словами керівника осередку Євгена Янкевича, «помолилися за просвітлення злих сердець і затуманених голів». Молебень відслужив священик УПЦ Київського патріархату отець Олександр Дедюхін, який брав участь у богослужінні й під час урочистого закладення наріжного каменя.

Історія протистояння

Нагадаємо, що стелу з відповідним написом на прикріпленій до неї табличці біля будинку облдержадміністрації й обласної ради встановили місцеві «нашоукраїнці» та їхні соратники з інших націонал–демократичних і патріотичних партій. Причому ініціював її встановлення голова облдержадміністрації Валерій Асадчев особисто. Було це ще у травні. Монтаж відбувався в умовах жорсткого протистояння з кількома десятками пікетувальників — місцевих комуністів та «примкнулих» до них «регіоналів».

Проти ініціативи Асадчева одразу виступив мер Полтави Андрій Матковський — він мотивував свої заперечення спочатку неоднозначним ставленням земляків до появи такого пам’ятника в центрі Полтави, а потім і порушенням облдержадміністрацією закону. ОДА не звернулася до міської ради за офіційним дозволом на встановлення стели і пам’ятника.

«УМ» уже повідомляла про «гучне» зумисне забруднення «петлюрівської» стели червоною фарбою в серпні. Тих, хто це зробив, провідник місцевих комуністів на передвиборчій зустрічі з лідером КПУ Петром Симоненком назвав «героями».

За кілька днів до парламентських виборів наріжний камінь обливали також якоюсь масною рідиною. Але заклопотані виборами політики не звернули на це уваги. Правоохоронці ж після того, як стелу перестав охороняти спеціальний міліцейський пост, узагалі «відхрещувалися» від неї, — мовляв, оскільки такого знака немає в офіційному реєстрі пам’яток, то не може бути і його руйнівників чи забруднювачів.

Зрештою, над пам’яттю одного з найвидатніших земляків насправді найбільше позбиткувалася власне мерія. Зроблено це вочевидь на догоду українофобам, яких пригодував міський голова Матковський, — комуністам, «совєтскім офіцерам» тощо. Схема відносин проста: тільки–но у «хазяїв» Полтави виникає потреба «замочити» своїх опонентів — «група підтримки» тут як тут.

При цьому чергове загострення стосунків між облдержадміністрацією та мерією Полтави місцеві спостерігачі пов’язують ще й із результатами позачергових виборів до парламенту. У Полтаві Блок Тимошенко одержав прихильність понад 40 відсотків виборців, тож місцеві БЮТівці, до числа яких належить і пан Матковський, певно, вирішили показати, хто «в домі» справжній господар. Для цього ж бо згодяться будь–які методи. В тому числі й «каналізаційні»...