Цьогоріч уже вчетверте відпочивав у Болгарії. Погода впродовж першої половини вересня була примхливою, тому замість смажитися на сонечку біля моря та поглядати на місцевих красунь більшість часу довелося витрачати на поїздки країною і читання місцевих газет. Також корисне і пізнавальне заняття, якщо врахувати, що «Болгарія–незаграниця» з березня 2004 року є членом НАТО, а з 1 січня цього року приєдналася до ЄС.
Чи життя в ЄС встигло залишити сліди на болгарах, стало це життя гіршим, чи кращим? Відразу відповім: особливих змін, окрім вивішених скрізь блакитно–зоряних прапорів ЄС, не помітив. Хіба що на вулицях побільшало агенцій з продажу землі та нерухомості іноземцям. За два роки ціни на це зросли майже вдвічі. Якщо раніше Болгарію на 80 відсотків розкуповували британці, то після вступу країни до ЄС 80 відсотків покупців склали громадяни Росії, Білорусі, Казахстану, які викуповують усе найдорожче, щоб «розкішно і з видом на море». Пострадянські товстосуми таким чином персонально «вступають в ЄС». А що ж прості болгари? Лише кілька замальовок з життя нового «єесівського» люду.
У зв’язку з жахливою літньою спекою в Болгарії вигоріли посіви зернових, тому стрімко підскочили ціни на зерно та борошно, а значить — і на хліб. За оприлюдненими на початку вересня даними Національного статистичного інституту, впродовж другого кварталу 2007 року в порівнянні з цим же періодом минулого року ціни на хлібопродукти зросли на 40,6 відсотка, на молокопродукти — на 24,9 відсотка, на свинину — на 18,3 відсотка, на курятину — на 14,7 відсотка, на телятину — на 12 відсотків. При цьому ціни на фуражне зерно та пташине м’ясо (від 4,50 до 5,40 лева за кілограм, тобто 16—19 гривень) зросли до рівня середньоєвропейських.
Попри певний скептицизм болгарського суспільства, яке пов’язує зростання цін із членством в ЄС, уперта статистика свідчить про інше. До 2012 року Болгарія отримає з брюссельської каси мільярди доларів допомоги, передусім на розвиток сільського господарства. Вже тепер на болгарських телеканалах щоденно десятки разів транслюється реклама для фермерів на зразок: «Якщо ти працьовитий і маєш плани розширення і розвитку свого господарства, то звертайся за коштами ЄС». Досить сказати, що згідно з урядовою програмою розвитку бджолярства, схваленою Брюсселем, упродовж найближчих трьох років на цю галузь виділяється 7,43 мільйона євро, з яких 3,715 млн. становлять євросубсидії.
Рівень зростання ВВП упродовж останніх чотирьох років є стабільним і становить не менше шести відсотків. Рівень інфляції зменшився з 24,5 відсотка в 2005 році до 4,3 відсотка у серпні цього року. Впродовж 2007 року обсяги закордонних інвестицій збільшилися майже на 100 млн. доларів у порівнянні з минулим роком і склали 2,113 млрд. євро. Якщо в попередні роки в Болгарії впродовж року будувалися лише... сім кілометрів магістральних доріг, то лише цьогоріч завдяки допомозі Брюсселя збудовано 104 кілометри сучасних доріг.
Дуже болючою є проблема поліпшення охорони здоров’я. Цього року Болгарія виділила з бюджету на систему охорони здоров’я 2,2 млрд. левів, що становить 4,3 відсотка від ВВП. Це найменше серед усіх країн ЄС. Система охорони здоров’я може бути ефективною при дотуванні її не менше ніж сімома відсотками ВВП. Саме стільки виділяють Чехія, Іспанія та Австрія. А Швейцарія і Німеччина — навіть по 11 відсотків від ВВП.
Хоча вся Болгарія нагадує один великий будівельний майданчик, але житло зводять не для пересічних громадян, а для місцевих новобагатьків та закордонних покупців. За середню місячну зарплатню пересічний болгарин не спроможний купити навіть метр житлової площі чи метр землі під забудову. В елітному районі Софії, місцевому «царському селі», поруч із Руською церквою квадратний метр житлоплощі коштує 6300 євро. Так, квартиру площею 95 квадратних метрів тут пропонують за 600 тис. євро, а за апартаменти площею 285 квадратів у районі Докторського пам’ятника просять один мільйон євро. За маєток в приміській зоні з басейнами, англійськими садами та іншою розкішшю доведеться викласти 2,5 млн. євро.
Минули ті часи, коли будинок в селі площею до 100 «квадратів» можна було придбати за дві–три тисячі євро. Така «дача» тепер коштує 15—20 тисяч євро.
Найдорожча земля та нерухомість — на чорноморському узбережжі. Найвищі ціни — в Созополі, в якому і мені довелося відпочивати. Квадратний метр землі — 150—300 євро, житлоплощі — 800—1500 євро. У дрібніших курортних містечках та селищах ціни менші, але лише на якісь 10—20 відсотків. Детальніше — на www.imot.bg.
Мінімальна пенсія в Болгарії становить 93 лева (325 гривень). Із 1 жовтня вона буде підвищена до 102,85 лева (360 гривень). Соціальна пенсія по старості (йдеться про осіб, які не працювали чи мають недостатній трудовий стаж) в липні цього року зросла з 69,30 лева до 76,23 лева (тобто з 242 до 270 гривень). На такі гроші не проживеш, адже кіло помідорів коштує, в перерахунку на нашу валюту, 4—7 гривень, буханець хліба — приблизно 2 грн., літр пастеризованого молока — 6 грн., а кіло славетного болгарського сірене (коров’ячого, козячого чи овечого сиру), яке обов’язково повинне бути на столі, — від 15 до 30 гривень.
Читач може подумати, що мінімальні звичайні та соціальні пенсії отримує лише незначна група з 2,2 мільйона болгарських пенсіонерів. Якраз і ні, бо більшість з них перебуває біля нижньої пенсійної межі. Досить сказати, що після згаданих добавок середній розмір пенсії по країні становитиме 183,34 лева (642 гривні). І все ж болгарські урядовці та парламентарії заслуговують на похвалу принаймні ось за що. На відміну від українських, які не визначили верхню межу пенсії і нароздавали всіляким «особливо заслуженим» пенсії у кілька тисяч гривень, болгари таку верхню пенсійну межу визначили: вона становить 490 левів (1715 гривень). Хоч літні люди в цій країні мають якесь відчуття справедливості та рівності (хай і в нужденному існуванні).
Дані проведеного службою «Медіана» соціологічного дослідження показують, що матеріальний рівень болгарських дітей значно зріс. 85 відсотків із них мають можливість щороку відпочивати на морі, мають комп’ютери, стільникові телефони. Водночас 25 відсотків підлітків визнали, що вживають легкі наркотики, а два відсотки — важкі. 67 відсотків учнів середніх шкіл визнали, що щоденно випивають 50 грамів алкоголю та випалюють в середньому 12 цигарок. За рівнем тютюнопаління серед молоді Болгарія посідає друге місце в світі після Австрії.
Великою залишається проблема якості освіти. За даними згаданого соцопитування, 60 відсотків старшокласників вважають, що Друга світова війна відбулася 1944 року і тривала між США та Росією. Соціологи навіть не наважилися поставити питання, яка з цих країн перемогла у війні. Третина учнів старших класів не в змозі звести число в квадрат, 40 відсотків ніколи не чули про Чарльза Дарвіна, 60 відсотків не читають книг. Натомість 81 відсоток опитаних правильно відповіли на запитання: «З ким одружений Азіс?» Для наших читачів варто пояснити, що Азіс — це дуже колоритна особа відмінної сексуальної орієнтації, співак з надзвичайно сильним та високим голосом, найбільша зірка, якщо не ікона, болгарської поп–музики. Соціологи стверджують, що рівень освіти теперішніх підлітків втричі гірший, ніж у їхніх батьків.
Навчальний рік у школах Болгарії розпочинається 15 вересня. Незалежна профспілка вчителів загрожувала зірвати початок навчального року загальним страйком. Учителі вимагали підняти вдвічі їхні мізерні зарплати. Уряд з такими витратами спершу не погодився, але невдовзі пригасив страйкові пристрасті обіцянками підняти з 1 січня середню вчительську зарплатню із теперішніх 444 левів (1550 гривень) на місяць до 520 левів (1820 гривень), тобто до рівня середньої зарплати працівників бюджетної сфери країни. При цьому глава уряду Сергей Станішев зазначив: «Проблема не в зарплатах, а в якості освіти».
Під час перебування автора цих рядків у Болгарії створена парламентом люстраційна комісія закінчила роботу і 4 вересня оприлюднила список із 139 депутатів усіх складів парламенту, починаючи з падіння комунізму 1989 року, які були агентами комуністичних спецслужб. У «чорному списку» також є лідери політичних партій та колишні міністри. Голова комісії Валері Кацунов повідомив, що перевіркою були охоплені загалом 1300 осіб.
Найбільше «сексотів» виявили у складі 36–го парламенту. Варто зазначити, що нумерація парламентів у Болгарії є наскрізною з 1878 року, коли країна звільнилася від Оттоманської імперії і стала конституційною республікою, яка також була відома під назвою Третя Болгарська імперія.
5 вересня більшість видань надрукувала повний список «спецслужбівських жучків». Найбільший подив викликало те, що серед них значаться особи, біографія яких досі видавалася незаплямованою, зокрема екс–прем’єр Жан Віденов, колишній Старозагорський митрополит Галактіон, перший болгарський космонавт Георгі Іванов (його агентурне псевдо було «Лом») та популярний актор Тодор Колєв.
У чинному 40–му складі парламенту комісія нарахувала 18 колишніх агентів комуністичних спецслужб. Найбільше — семеро — в складі... фракції ультранаціоналістичної партії «Атака», яка позиціонує себе як антикомуністична. Найбільшою агентурною «зіркою» парламенту є Ахмед Доган, лідер болгарських турків, голова партії «Рух за права і свободи», яка входить до урядової коаліції. Був завербований Третім управлінням держбезпеки ще 21 серпня 1974 року. Сексотами були також заступник голови парламентської фракції партії «Коаліція за Болгарію», заступник фракції «Рух за права і свободи» Лютві Метан, голови кількох парламентських комітетів. «Гебісти» також є серед депутатів Європарламенту від Болгарії. В жовтні в Болгарії відбудуться місцеві вибори. Кандидатом на мера Софії від правлячої Болгарської соціалістичної партії є колишній «спецслужбіст» Бріго Аспарухов».
Небо Батьківщини під надійним захистом. Чужим
Попри те, що Болгарія вже три з половиною роки є членом НАТО, її армія не в змозі самостійно гарантувати безпеку країни, принаймні повітряного простору. Такий висновок зробила болгарська газета «Труд». На головній військовій авіабазі країни «Граф Ігнатьєво» почергово стартують грецькі й турецькі винищувачі, які патрулюють болгарське небо, а в далекому закутку бази іржавіє із десяток старих радянських Міг–29. На всю болгарську армію на цей час є приблизно 20 військових пілотів, які ще остаточно не забули, як кермувати літаком–винищувачем. Попередній уряд вирішив, що країна не має 1,5 млрд. євро на придбання нової військової авіатехніки . «Високі чини з високих поверхів МО явно не погоджуються з провідною доктриною країн НАТО, що національний суверенітет розпочинається з повітряного суверенітету» — гірко іронізує «Труд».
Турки і цигани витісняють болгар
9,4 відсотка населення країни (за останнім переписом 2001 року) становлять турки, а 4,7 відсотка — цигани. Але з 2001 року багато води спливло. 8 мільйонів 854 тисячі осіб у 1988 році населення країни скоротилося, за даними ООН, до 7,8 мільйона у 2005–му. Натомість турецька меншина зросла до 12,2 відсотка.
Згідно з даними статистичної служби «Медіана», кожен десятий болгарин віком 15—35 років є ромського походження. Соціологи попереджають, що через 15 років цигани становитимуть 20—25 відсотків болгарської молоді, а через 25 років — 50. Згадаймо про турків, і тоді стане цілком зрозумілим, що через чверть століття болгари можуть перетворитися на національну меншину в своїй батьківщині.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
