Свято Покрова Богородиці вперше відзначаємо 1 жовтня
Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям >>
Предстоятель Чорногорської православної церкви митрополит Борис. (facebook.com/bosko.boka)
Ми всі раділи акту проголошення автокефалії (незалежності) Православної Церкви України. Події ж у Чорногорії – пропустили. А слід подивитись на те, що нещодавно відбулось у схожій в багатьох історичних моментах на Україну Чорногорії.
3 вересня на загальнонаціональних зборах в древній столиці Чорногорії – місті Цетінє – було обрано нового очільника Чорногорської православної церкви – друга України митрополита Бориса.
Це був незвичайний акт. Очільником церкви до цього був 84-річний митрополит Михаїл. Владика вже не мав сил керувати чорногорською церквою та допустив до свого найближчого кола маніпуляторів, які підбили його на низку античорногорських та антиукраїнських дій.
Нещодавно митрополит Михаїл письмово звернувся до так званої "Істинно-православної російської Церкви" (Не та, яку очолює антипатріарх К.Гундяєв). Це така собі організація, яку очолює колишній розвідник рф, що називає себе «всеросійським митрополитом» Рафаїлом.
У зверненні йшлось про початки духовного спілкування Чорногорської православної церкви з цією релігійною організацією, яка підтримує війну рф з Україною та створює свої єпархії на окупованих росією територіях.
Слід наголосити, що Чорногорська церква має дуже давню історію і мала свою незалежність з 1603 по 1920 рік, поки політично не була знищена і переведена у підпорядкування сербського патріарха (у наших реаліях – читай російського).
Зверну увагу на дуже цікавий момент – Чорногорія була теократичною монархією – її правителі були і митрополитами і правлячими князями з династії Петровичей-Негошів.
Відновлена Чорногорська церква була всенародними зборами чорногорців у 1993 році і перебуває у такому ж стані, як і українська церква до 2018 року – тобто без визнання іншими церквами. Дії ж митрополита Михаїла не сприяли церковному діалогу та ускладнили визнання Чорногорської церкви. До всього перестав діяти Синод церкви, а Собор Церкви не проводився понад 10 років.
Обраний 3 вересня 2023 року національними зборами новий митрополит Борис, якого підтримали віряни та церковнослужителі, у своїй промові наголосив, що буде домагатися визнання від Матері-Церкви Константинопольської Чорногорської церкви.
Для українців буде дуже цікавою сама постать нового митрополита Бориса. Він навчався у Київській православній богословській академії (я мав честь навчатись разом із майбутнім митрополитом в одній групі і, навіть, бути старостою цієї групи).
Чернечий постриг і сан архімандрита майбутній митрополит отримав у Києві в Українській православній Церкві Київського патріархату у 2016 р. Тобто з погляду світового православ’я вважається канонічно визнаним у постризі.
Митрополит Борис з самого початку російсько-української війни 2014 року підтримував Україну та засуджував дії агресора. Зокрема владика публічно у ЗМІ наголошував:
«Стільки схожості між українським і чорногорським питаннями. У них намагалися знищити мову, національну ідентичність, Церкву, але з цього нічого не вийшло. Важка ситуація, але український народ, який зумів подолати багато негараздів, (він) сильний. У них сильна національна самосвідомість».
Вітаю свого брата во Христі блаженнішого митрополита Чорногорського Бориса з обранням та всім серцем вболіваю за його справу піднесення Чорногорської Православної Церкви!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ остаточно перейшла на новоюліанський календар у вересні
Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям >>
Заява містера Стефанчука про "недостатність голосів в парламенті для заборони московської церкви - якраз лягає в попередження містера Єрмака про активізацію російських ІПСО. >>
Сьогодні у міжнародному календарі – День миру. Понад 40 років тому він був встановлений Генасамблеєю ООН. Щороку міжнародні інституції закликають відмовитись від насильства, зупинити війни. Але це не діє. >>
Очевидно, що у напівзруйнованій російським окупантом країні, великі сподівання покладаються на надходження від реалізації на зовнішніх ринках продукції аграрного сектору економіки . >>
Коровай в українській традиції супроводжував людину упродовж всього життя. Його пекли на хрестини, весілля, ювілеї і дні народження, з ним зустрічали дорогих гостей. А подекуди з короваєм навіть проводжають в останню путь, якщо йдеться про молоду неодружену людину. >>
Державність починається з армії, мови і віри. З цієї триєдиної основи виростає єдність народу, а з нею — його сила. Довгі роки нам доводилося захищати цю очевидність. Після 24 лютого у цьому вже немає потреби. >>