Колискою хрещення Руси стало саме місто Київ

12:10, 23.07.2020
Колискою хрещення Руси стало саме місто Київ

Предстоятель ПЦУ Епіфаній на Володимирській гірці у Києві. (Фото з ФБ-сторінки митрополита Епіфанія)

Вже за тиждень ми вшановуватимемо велике духовне свято українського народу – 1032-у річницю Хрещення Руси-України. Ми згадуємо подію справді епохального значення, яка змінила хід історії, ціннісні орієнтири та визначила долю багатьох поколінь українців – в тому числі, і нас із вами.

 

Хрещення киян біля Дніпра у далекому 988-му році князем Володимиром Великим та подальше поширення християнства на землях його держави чітко засвідчують той історичний факт, що колискою хрещення Руси стало саме місто Київ, «другий Єрусалим», який з самих початків став центром східно-слов’янської культури та освіти.

 

Ця подія не принесла християнство на наші прадавні землі, адже Христова віра з’явилася тут ще за часів проповідування святого апостола Андрія Першозваного. Володимирове Хрещення закріпило християнство на рівні цілої держави, завдяки чому Русь-Україна ще у Х столітті стала частиною європейської цивілізації.

 

Багато праць написано щодо колосального значення цієї події та її впливу на різні аспекти життя наших прабатьків. Але найголовніше те, що вони отримали можливість з’єднатися з Господом через святе Хрещення, а відтак – вийти з темряви, стати на шлях правди, прагнути вдосконалення, просвіти, духовно укріпитися, зміцнитися та розвиватися.

 

Володимирове Хрещення створило духовну основу єдності Руси-України як великої держави. Тож сьогодні ми, спадкоємці цієї славної і могутньої держави, володіємо унікальним ключем до розуміння успіху нашої сучасної держави. Цей ключ понад тисячу років тому подарував нам князь Володимир: він полягає у нашій єдності, згуртованості, соборності. Саме тому ми маємо її всіляко захищати, аби вберегти для себе і наступних поколінь нашу віру, державу, історію.

 

На жаль, через встановлені обмеження на проведення масових релігійних заходів, ми не зможемо цьогоріч традиційним Хресним Ходом відзначити 1032-у річницю Хрещення Руси-України. Не відбудеться також і традиційного паломництва вірних до Києва, а святкування будуть проведені на єпархіальному та парафіяльному рівнях з дотриманням відповідних приписів.

 

У славному граді Києві 27 липня ми звершимо святкове Всенічне бдіння у кафедральному Михайлівському Золотоверхому соборі, а 28 липня зранку – Божественну літургію, а також молебень біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру.

 

Попри всі вимушені обмеження, бажаю українцям згуртованості і єдності, щоби всі ми, попри відстань, були об’єднані любов’ю до Бога і до ближніх, до рідної Церкви і українського народу. Слава Ісусу Христу!

  • Хто ж автор «Слова про похід Ігоря»,

    Хто ж автор «Слова про похід Ігоря»? Відповідь — у моїй щойно виданій книжці «Слово про антського короля Божа». Ходина, як довільно називають його деякі дослідники, не вказав ні свого імені, ні прізвища з тієї ж причини, що й автор «Історії Русів», який остерігався розправи від царських слуг. >>

  • Князь Володимир обрав для нас політичний вектор

    Зараз, коли знову піддається сумніву право українців молитися Господу українською мовою, коли отримання Україною Томосу називають «розпалюванням міжрелігійної ворожнечі», ми маємо пам’ятати, що саме єдність і духовна сила українського народу є нашою найсильнішою зброєю. >>

  • Якої правди шукають московськi попи?

    З отриманням Православною церквою України Томосу багато православних громад, які до цього часу перебували в лоні Російської православної церкви, що представлена в Україні УПЦ, перейшли в новостворену ПЦУ. >>

  • Вшануймо українських миротворців!

    Понад 40 тисяч військовослужбовців Збройних сил України, починаючи з 1992 року, взяли участь у різноманітних міжнародних миротворчих операціях. А коли прийшов час захищати власну державу, вони стали миротворцями і на рідній землі. Глибока повага та щира подяка вашій мужності та вірності присязі! >>

  • Історія завжди є проекцією майбутнього

    Історія - це не тільки і не стільки минуле, а, що важливіше, історія завжди є проекцією майбутнього. Хтось iз мудрих говорив: "Скажи мені, яка історія нації, і я скажу, яке майбутнє її чекає". >>