Тимошенко нарощує антизахідну ксенофобію

16:41, 26.03.2019

Стрімке падіння популярності Юлії Тимошенко, яка раніше була беззаперечним лідером президентських перегонів, змушує її впадати у щораз більший відчай щодо результатів її третьої спроби стати президентом. Оскільки її президентська кампанія де факто стартувала ще у 2014 році - одразу після поразки Петрові Порошенку на тогорічних виборах, переміщення Тимошенко на третю позицію в рейтингах президентських кандидатів змусило її додати до своєї передвиборчої риторики антизахідні ксенофобські висловлювання. Посадовці з Вашингтону переймаються, що її популістські й безглузді випади можуть поставити під загрозу фінансову допомогу Україні від міжнародних організацій і підтримку Заходу загалом.
 
Високий рівень підтримки Тимошенко почав знижуватися після її катастрофічної поїздки до Вашингтона в грудні 2018 року. Під час того погано спланованого візиту Тимошенко, маючи солідну перевагу над найближчими конкурентами, незбагненним чином викликала серйозне роздратування в політичних колах столиці США. Усього за кілька днів перебування там Тимошенко зуміла допустити цілу низку серйозних промахів. По-перше, вона звинуватила спеціального представника США в Україні Курта Волкера в заангажованій поведінці під час виборчої кампанії в Україні.
 
По-друге, вона заявила американським посадовцям, що Нормандський формат переговорів щодо досягнення миру на Донбасі провалився і його необхідно розширити до формату "Будапешт плюс", залучивши туди стратегічного суперника США Китай. Крім того, Китай сьогодні де факто є партнером Росії.
 
По-третє, вона зустрілася з голосистим критиком президента Трампа - демократом-конгресменом Адамом Шиффом, який очолює комітет Палати представників із питань розвідки. Тому відмова посадовців Білого дому і представників розвідувальної спільноти США зустрітися з Тимошенко під час її візиту до Вашингтона не здивувала нікого, окрім неї самої.
 
"У Вашингтоні сподіванням Тимошенко на перемогу в президентській гонці було покладено край", - сказав мені відомий американський лобіст, знайомий із перебігом її візиту. "Вона покладалася на поради та послуги свого лобіста-демократа й наповнила своє перебування у Вашингтоні зустрічами з членами Палати представників, які перебувають в опозиції до президента Трампа. Вона відчайдушно прагнула отримати нагоду сфотографуватися в Білому домі, однак представники розвідки США, стурбовані давніми зв’язками Тимошенко з Москвою, не допустили її навіть близько до президента. Їй знадобляться роки, аби налагодити добрі стосунки з американською розвідкою й переконати її представників у безпідставності їхніх підозр у її зв’язках із Кремлем. Натомість вона вирішила зосередитися на безглуздих фотографіях у стилі "grip-and-grin", які не принесли ніякої користі її репутації у вашингтонських владних коридорах".
 
Тимошенко повернулася в Україну з переконанням, що вона досі беззаперечний фаворит президентських виборів. Виборці звертали мало уваги на виборчу кампанію під час новорічних свят, однак президент Порошенко повільно, але послідовно скорочував відставання від Тимошенко. На відміну від Тимошенко, яка фонтанувала популістськими гаслами, обіцяючи знизити ціни на газ і реалізувати інші нездійсненні економічні ініціативи, Порошенко у грудні минулого року і у січні цього року змусив політиків і країну обговорювати свій порядок денний - спершу воєнний стан, а потім - Томос для української церкви, налагодження тісних стосунків України зі США й геополітичний розрив із Москвою.
 
Новорічні свята спричинили суттєве зростання популярності Володимира Зеленського, і дуель Порошенка й Тимошенко швидко перетворилася на напружене протистояння трьох кандидатів. Унаслідок падіння її підтримки Тимошенко, за словами наближеного до її виборчого штабу джерела, ставала щораз більш неврівноваженою. "Загроза втрати омріяного президентського крісла постала перед її очима, - повідомило мені джерело на умовах анонімності, - і вона зрозуміла, що її можуть урятувати лише відчайдушні кроки".
 
Зокрема, із плином кампанії вона активізувала свої випади в бік Міжнародного валютного фонду (МВФ), піддаючи несамовитій критиці реформи, які призвели до підвищення комунальних тарифів, і натякаючи, що в разі обрання президентом добиватиметься зміни умов, на яких Україна отримує кредити від МВФ. Наприкінці січня цього року президент Порошенко зустрівся з чинною директоркою-розпорядницею МВФ Крістін Лагард під час Давоського форуму, після чого Лагард заявила: "Я наголосила, що МВФ, як і інші міжнародні партнери, готовий і надалі підтримувати Україну в її реформаторських зусиллях. Я також підкреслила, що Україні варто скористатися сприятливими зовнішніми умовами, аби прискорити втілення реформ". Ці слова, можливо, переконали Тимошенко в тому, що Захід прагне переобрання Порошенка президентом і тому налаштований проти неї. "Саме відчай призвів до загострення її антизахідної риторики", - додало анонімне джерело з виборчого штабу Тимошенко.
 
Коли президентські вибори 2019 року потраплять до підручників з історії України, 5 лютого стане днем, який зруйнував сподівання Тимошенко здобути президентську посаду. Хоча вона й раніше критикувала західні інституції на кшталт МВФ і Світового банку, її випад у бік головного союзника України - США - був просто незбагненним. Мішенню її критики стала не лише уродженка США - реформаторка на посаді міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, а й офіційний Вашингтон. У приступі гніву Тимошенко заявила перед зібранням своїх прихильників у рідному місті Дніпрі, що Супрун "прислали іноземці", аби "ставити експерименти над українцями". Джерела, знайомі зі співробітниками посольства США в Києві, повідомили мені, що твердження Тимошенко збурило американських дипломатів, які передали у Вашингтон, що глибоко стурбовані популістською передвиборчою програмою й антизахідною ксенофобією Тимошенко.
 
Українські виборці перетворили солідний відрив Тимошенко від Порошенка на її не менш солідне відставання від нинішнього лідера перегонів - Зеленського. Тим часом Порошенко зумів піднятися на друге місце. Як зазначив один американський експерт із питань України, "вибори виграють повільні, але впевнені кандидати". Консервативне американське видання "Breitbart" зі свого боку написало таке: "Аналітики переконані, що лідерські позиції Зеленського дуже вразливі, адже його популярність тримається на протестних настроях виборців, тоді як виборці Тимошенко в другому турі, ймовірно, проголосують за Порошенка, аби не дати перемогти Зеленському".
 
Груба антиамериканська ксенофобія з вуст Тимошенко змусила західних політиків висловити стримане невдоволення нею, чого вони уникали протягом усієї кампанії. Після зустрічі з Тимошенко в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки Лагард зазначила: "Я наголосила на важливості того, щоб Україна закріпила свої досягнення у відновленні макроекономічної стабільності". Це чіткий сигнал того, що МВФ не схвалює популістські економічні пропозиції Тимошенко.
 
Посол Волкер - вочевидь, обурений нападками на нього й Супрун - також висловив свою стурбованість щодо популізму Тимошенко під час Мюнхенської конференції. "Ми вже чуємо заяви, які суперечать інтересам України. Громадянам вони можуть подобатися. Наприклад, ми чуємо, що Україна не потребує, аби МВФ вказував їй, що робити. Однак насправді Україні потрібен МВФ", - сказав Волкер. Він також додав: "Вони намагаються атакувати й послабити Порошенка. Вони хочуть забрати в нього владу, і, мені здається, вони сподіваються, що зможуть укласти якусь угоду з новим керівництвом України, яка була би вигідна Росії, оскільки вони не можуть отримати таку угоду від Порошенка".
 
З одного боку, щораз більша антиамериканська ксенофобія Тимошенко не має дивувати, адже протягом останніх п’яти років вона запекло критикувала МВФ, а "Батьківщина" демонструвала вкрай мляву підтримку реформ. У цьому Тимошенко нагадує лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Не дивно, що ні Тимошенко, ні Ляшко не включили згадку про членство в НАТО і ЄС у свої передвиборчі програми.
 
Вашингтонські посадовці переймаються, що протягом наступного місяця Тимошенко, побоюючись втретє програти президентську гонку і відчути усю палітру пов’язаних із цим негативних емоцій, може в пориві відчаю ще більш активізувати свої випади в бік Заходу.
 
Тарас Кузьо,
професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"