Українська мова – не просто засіб спілкування. В ній наша сила!

12:18, 15.11.2018
Українська мова – не просто засіб спілкування. В ній наша сила!

Наша мова належить до тридцяти найпоширеніших мов світу. Наше письменство має тисячолітню традицію – від літопису Нестора й “Слова о полку Ігоревім” до Григорія Сковороди, від Івана Котляревського, Тараса Шевченка й Івана Франка до нашого часу.

Українська мова – не просто засіб спілкування. Це – наша історична пам’ять, невичерпна духовна й культурна скарбниця. Це – живий зв’язок між тисячолітнім минулим, сучасністю і майбутнім великого народу.

В історії українців рідна мова завжди відігравала особливу роль: вона була основним націєтворчим чинником, єднала нас в один народ, хоча наші землі були розтерзані між чужими імперіями.

Саме зі слова розпочалося наше національне відродження, яке увінчалося відновленням української державності.

Імперські сили прекрасно розуміли, що Україна не буде упокорена, доки не вбито українську мову. Тому лінгвоцид чинився століттями – у вигляді прямих “валуєвських” та “емських” заборон, таємних постанов ЦК КПРС, масових репресій проти інтелігенції, нав’язування комплексів меншовартості й поступового витіснення української мови з суспільного життя.

Ми вистояли й перемогли, бо врятували свою мову й створили велику європейську літературу.

Сьогодні українська мова має статус державної, але справа не лише в статусі. Вона відіграє вирішальну роль у процесі національного відродження й консолідації єдиної української політичної нації, у згуртуванні всього світового українства.

Однак загрозу їй остаточно не усунуто, і це повинен розуміти кожен, кому не байдужа доля України. Сьогоднішня мовна ситуація в країні все ще залишається деформованою.

Любімо, бережімо, захищаймо й підтримуймо українську мову. У ній наша сила, бо в ній – наша особлива, не схожа ні на кого іншого вічна українська сутність.

  • Оці чоловіки в темно-синіх костюмах безсовісно хакнули країну

    На фото - ті, хто вирішив свої молоді життя, час, енергію і знання віддати самовідданому служінню народу. Це вони, всупереч "злочинній владі попередників", безстрашно кинулись вперед, щоб цілодобово думати про народ та його потреби. >>

  • Якось по-новому я подивився в ці дні на Австрію і на Україну

    Минулої п’ятниці Австрія побачила і почула немислимі речі. Два провідних політика обговорювали плани масштабного розпродажу країни. Трапилося найгірше: люди втратили довіру до влади. І ось тут було неймовірно спостерігати, як в країні включився вироблений віками «кризовий модус» >>

  • «Загазована» країна

    Моя матір, переживши, як вона казала, польську владу, перших і других москалів, а також німців, дві війни і голод 1946-47 рр., у політичній ситуації орієнтувалася по газу: як починали говорити у телевізійних програмах про газ, вона одразу визначала «діагноз» — будуть вибори. >>

  • Коли пил осяде, президенство Порошенка згадуватимуть позитивно

    Петро Порошенко був гарним президентом України. За сукупністю факторів - найкращим з усіх, яких ми мали до цього. Він був викапаною копією українського суспільства - ногами він йшов в майбутнє, а руками тримався за минуле. >>

  • Конфлікт Зеленського з приниженими політиками: народ плескатиме в долоні

    Головний ресурс президента Зеленського - громадська думка та суспільний оптимізм більшості, який за масштабами, здається, перевищує стандартний "кредит довіри", що надається кожному новообраному президенту. >>