В Україні бракує добропорядних міщан

11:53, 11.10.2016

Дивлюсь на мешканців свого будинку на 96 квартир і розумію одну невтішну річ.

 

В Україні є певний відсоток пасіонаріїв - тих, що гинуть на Майдані та йдуть добровольцями на війну, але їй катастрофічно бракує жирного такого прошарку добропорядних міщан. Таких собі бюргерів, містян зі стажем, вихованих у певних традиціях.

 

Вони не підуть помирати за ідею, але навчать своїх дітей і дітей своїх дітей повазі до праці, до майна і до чужого простору, повазі до оточуючих. Вони не стануть викопувати вночі кущі бузку, щоб пересадити їх на дачі, не стануть мочитисяв ліфті, підпалювати його кнопки, блокувати вихід з під'їзду позашляховиком (у 200 метрах є парковка), не вмикатимуть зрання перфоратор, не відвертатимуть мармизи від тих, з ким прожили під одним дахом понад 30 років.

 

А якщо постане проблема, яка вимагає спільного рішення, зберуться для її розв'язання (а не сміятимуться в кулак з лохів, що здають кошти на ремонт «за себе і того парня», точніше, за цілих трьох здорових і працездатних «парней», бо відсоток тих, хто ворушиться, зазвичай не перевищує 25).

 

Умоєму будинку єдиний метод впливу на управдома (чи то пак на голову правління нашого кооперативу) полягає у тому, щоб підпалити їй балкон. Переобрати? – ні, не чули. Спроба зібратися разом обертається на потік нецензурщини, на істерику управдомихи і її категоричну відмову займатися у подальшому справами будинку. Відтак будинок зависає у повітрі – в очікуванні, мабуть, того моменту, коли, згідно із новим законодавством, управляючого менеджера спустять згори, якщо мешканці не спроможні його обрати самотужки.

 

Україна має значно більше спільних рис з Росією, ніж ми готові це визнати. І одна з таких рис – панування агресивного, тупого, здеградованого бидла, пролетаріату у п'ятому поколінні.

 

Із таким багажем наші перспективи кепські. А щодо середнього класу, мотивованого не гадити там, де ти живеш, то він у нас, як відомо, відсутній.

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>

  • З полону повернули лише двох бійців ОЗСП «Азов»

    Те, що понад 700 військовослужбовців бригади «Азов» вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо. >>

  • Науковці УКУ встановили 30 тисяч українських жертв польських вбивств

    Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>