Уряди України та Угорщини домовилися про права нацменшин
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен (ліворуч), президент Ради ЄС Антоніо Коста (посередині) та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн очолили дискусії щодо заморожених активів Росії в Копенгагені (Фото: Reuters)
Лідери країн ЄС на зустрічі у Копенгагені 2 жовтня не змогли досягти консенсусу щодо виділення Україні 140 мільярдів євро позики за рахунок заморожених російських активів.
Як інформує УМ, про це повідомило видання Financial times.
Причиною цьому стала відмова Бельгії зняти своє заперечення на використання російських активів, а Франція і Люксембург висловили занепокоєння щодо юридичних наслідків.
План "мегапозики" передбачав, що Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear.
Якщо Росія не виплатить Україні репарації після війни, то втратить права на ці активи.
У матеріалі FT йдеться, що під час короткої дискусії щодо пропозиції низка лідерів ЄС висловили думку, що, хоча вони готові прийняти загальний принцип, Єврокомісія повинна додатково оцінити юридичні та фіскальні наслідки.
Єврокомісія навряд чи встигне підготувати офіційну юридичну пропозицію для лідерів ЄС до їхньої зустрічі в Брюсселі за три тижні, зазначили джерела видання, пояснюючи це обсягом потрібної технічної роботи.
Премʼєр Бельгії Барт Де Вевер на закритій зустрічі лідерів ЄС виступив проти пропозиції щодо нового кредиту.
Де Вевер закликає ЄС забезпечити більший правовий захист на випадок, якщо Москва подасть позов проти Бельгії.
"Ми маємо значно детальніше опрацювати повну пропозицію. Абсолютно очевидно, що ризик має бути покладений на плечі всіх нас", — сказала журналістам після саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Хоча представники ЄС заявляють, що використання російських активів може бути "єдиним виходом", для забезпечення позики Києву за рахунок цих активів необхідна згода всіх 27 держав Союзу.
Нагадаємо, що 24 вересня ЄС може надати Україні так звану "репараційну позику" обсягом до 140 млрд євро, але остаточний розмір фінансування визначать після оцінки потреб України у 2026-2027 роках, яку проведе МВФ.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримує використання заморожених російських активів для України та закликає ЄС розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро.
Як повідомляла УМ, Росактиви в Україні: ЄС надав ще 4 млрд євро кредиту.
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тисяч убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві та політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням. >>
У перші години повномасштабного вторгнення військовий Ігор востаннє вийшов на зв’язок із родиною. >>
Дипломати Євросоюзу відреагували на чергову хвилю терору росіян проти мирних мешканців України. На їхню думку, масовані повітряні удари по території України свідчать про те, що росія зазнає невдач на полі бою та стрімко вичерпує власні ресурси. >>
У ніч проти 24 травня українські війська вдарили по нафтоналивному причалу терміналу «Таманьнафтогаз», що у Краснодарському краї росії. >>
Україна пережила чергову пекельну ніч – 24 травня російські варвари завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши, за даними Повітряних сил, 90 ракет та 600 дронів різних типів, в тому числі й "Орєшнік". >>