У Луцьку врятували від продажу історичну пам’ятку часів Київської Русі
Прокурори віднайшли історичну пам’ятку часів Київської Русі, яку було незаконно привласнено ділками з Луцька. >>
Анатолій Барчук був дуже талановитим актором й мав чудеве почуття гумору. (Фото: Фейсбук Олег Вишняков)
Сьогодні, 16 листопада 2023 року, мало б виповнитися 84 роки Анатолію Барчуку - актору театру і кіно, народному артисту України (1939-2015).
Як інформує УМ, про це нагадує 16 листопада Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні Олег Вишняков у Фейсбуці.
Анатолій Барчук народився на Уманщині, в селі Бабанка, у простій селянській родині. Простій? Подивіться на фото, згадайте його екранні образи - це еліта українства, козацька аристократична кров і осанка: не тільки тілесна, а й душевна. Уманщина - бойове серце України, тож і не дивно, що Анатолій Барчук, такий собі гайдамака, просився на екран в ролях військових, піших і вершників, офіцерів і генералів, козаків більших і менших.
Так воно й пішло, уже з перших робіт: "Найповільніший поїзд", "Два роки над прірвою" (1966, головна роль підпільника Кудрі), "Вершники", "Пропала грамота" (легендарний фільм і роль Івана, хоч невелика, зате виразна).
Однак доволі швидко побачили у Барчукові і ролі приземленіші, ролі земних людей - він ліпив їх екранні парсуни з гідністю і тонким проникненням в сутність людську ("Анничка", "Олеся", "Хліб і сіль", "Високий перевал", Вир", "Буйна", "Жменяки", "Страчені світанки"...).
Ну і, звісно, брався за ролі у жанровому кіно, отам, де екшен-екшен-екшен, де тре "коня вгамувати, і бистрим пострілом припаркувати ворога до стіни небуття - щоби наших більше не турбував ("Мерседес" тікає від погоні", "Підпільний обком діє", "Я - Хортиця" та ін.).
Великих ролей в артиста було небагато, однак це його, схоже, не дуже бентежило: він був трудоголіком і брався за роботу, аби лиш вона була. Був справжнім актором - шукав у ролях себе і ролі в собі, перевтілюючись і переінакшуючись, однак не втрачаючи свій шарм, свою неповторність.
І - почуття гумору, ще один прихисток від драм і лихоліть.
В останні роки Барчук, разом з Георгієм Давиденком, робили цикл вечорів "Кіношні бувальщини" (у Синій залі Будинку кіно) - такі собі усмішки з кінематографічного життя. На цих вечорах Анатолій зазвичай виконував центральну роль, показуючи десятки кінематографістів, смішних і неповторних.
Згадаймо сьогодні Анатолія Барчука - славного красивого чоловіка і талановитого актора, чий труд і чиє натхнення увійшли в плоть і кров нашого кіно.
Як повідомляла УМ, дива театру на Михайлівській — розповідають режисер Віталій Кіно і драматургиня Марина Смілянець.
Прокурори віднайшли історичну пам’ятку часів Київської Русі, яку було незаконно привласнено ділками з Луцька. >>
У матчі за третє місце наші рапіристки Аліна Полозюк, Ольга Сопіт, Катерина Буденко та Дарія Миронюк перемогли жіночу збірну Південної Кореї. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
Абсолютно всі чоловіки від 18 до 60 років мають оновити свої дані у ТЦК з 18 травня – наголосили в Генштабі ЗСУ. >>
Переговори з Україною щодо нової угоди про 100-річне партнерство в усьому спектрі відносин: від торгівлі, безпеки та оборони – до науки та технологій, освіти й культури розпочав міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон. >>
На платформі Дія.Освіта був випущений освітній серіал про те, як взаємодіяти з людьми з бойовим досвідом. Він має назву “Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія”. >>