Троянди — Параджанову. У Києві представили понад 100 робіт художника-шістдесятника Григорія Гавриленка

У Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, до серпня проходить виставка «Григорій Гавриленко. Нове життя».

 

Прізвище маловідоме, проте потужна постать. На початку 1960-х років митець нетривалий час викладав у Київському художньому інституті (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), а невдовзі його звинуватили в наслідуванні «бойчукізму» і звільнили. 

 

Колом спілкування Григорія Гавриленка були художники Георгій Якутович, Валерій та Аліна Ламахи, кінорежисер Сергій Параджанов, композитор Валентин Сильвестров, поет Іван Драч.

 

Зокрема, митець створив три станкові мозаїки з характерними для нього жіночими образами, які ввійшли до оформлення незавершеного фільму Сергія Параджанова «Київські фрески». Кінорежисеру художник подарував картину «Троянди» (1966), яка експонується у виставці.

 

Григорій Гавриленко працював над оформленням понад 30 книжок. Серед них — ювілейне видання «Кобзаря» Шевченка (1963) та «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі (1966).

 

Ще раніше, 1945–1949 роках, Григорій Гавриленко навчався в Республіканській художній школі в Києві (нині Київський державний художній ліцей імені Т.Г. Шевченка).

 

Серед його однокласників була майбутня дисидентка Алла Горська, а серед вчителів — учень Федора Кричевського  Володимир Бондаренко. 

 

Це перша за майже двадцять років виставка, яка представляє творчість Григорія Гавриленка. Загалом у залах — понад 100 робіт художника з приватної колекції Едуарда Димшица: живопис, графіка, книжкова ілюстрація та лабораторні начерки, в яких він послідовно випрацьовував нову пластичну мову.

 

Працював щоденно й послідовно, залишивши великий, досі не до кінця осмислений спадок, підкреслюють музейники. Кураторка виставки — історикиня мистецтв Лізавета Герман.

 

Художник-шістдесятник Григорій Гавриленко 

 

Дмитро ЗЕМЛЯНОЙ, студент