Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
На меморіалі у Тіргартені кілька українців розгорнули прапор України. Але поліція Берліну одразу згорнула його. (Фото: bild.de)
Святкування у Берліні 77-ї річниці завершення Другої світової війни 8 травня не обійшлося без скандалів. Німецька поліція затримала на меморіалі у Тіргартені одного з учасників, який приніс заборонену в ці дні українську символіку.
Тоді як російські учасники кричали послу України у ФРН: «Мельник, геть!», коли той поклав вінок в пам’ять про мільйони українських воїнів, які загинули у Другій світовій війні.
Як інформує Україна молода, про це пише німецька преса, а також Посольство України у ФРН у неділю, 8 травня.
Перед тим посол Андрій Мельник виступив перед депутатами Ландтагу землі Бранденбург з нагоди святкування завершення Другої світової війни в Європі.
За його словами, українці ніколи не визнають проголошеної кремлем монополізації Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні та матимуть згадки про поблажливість Берліна до путіна впродовж останніх 20 років.
Український дипломат зауважив, що кремль завжди цинічно применшував або навіть заперечував, що українці зробили вагомий внесок у визволення Європи від нацистського панування. Згідно з цим «претензійним наративом», росія і «великий російський народ» нібито могли б перемогти Третій рейх самостійно.
Головною проблемою він назвав те, що німецька політика та суспільство протягом багатьох десятиліть прирівнювали Радянський Союз до росії або беззаперечно приймали це викривлення історії.
І додав, що в політичних і наукових дискусіях у ФРН надто часто ігнорували, що не росія, а Україна була головною метою завойовницької політики націонал-соціалістичної Німеччини на Сході.
Тому, за словами Мельника, будь-яке вшанування пам’яті про ідеологічні, економічні та політичні наміри нацистського режиму має починатися з України. Втім, визнання німецькою громадськістю історичної провини перед народами Радянського Союзу донині пов’язане майже виключно з росією та росіянами, тоді як інші країни, такі як Україна, а також білорусь та країни Балтії, часто просто ігноруються.

Андрій Мельник під час виступу в Ландтагу.
Історичну відповідальність, зауважив посол, у Німеччині неправильно розуміли або навіть зловживали нею, неодноразово посилаючись на моральне виправдання для того, щоб закривати очі на дедалі більш агресивну політику москви.
Незалежно від того, які злочини вчинив кремлівський режим протягом останніх двох десятиліть, чи то за кордоном у кривавих війнах проти мирного населення в Сирії, на сході України після анексії Криму, чи всередині країни шляхом систематичного придушення опозиції аж до фізичного знищення, у Берліні завжди була поблажливість до путіна.
На його переконання, такі ігри з вогнем історії, в яких кремлівському босу були прощені всі його гріхи, мають руйнівні наслідки не лише для України як жертви його агресії, а й для майбутнього Європи.
Посол закликав депутатів зробити свій внесок у те, щоб Бундестаг затвердив створення меморіалу вбитим 8 млн українцям у Берліні до кінця цього року, попри те, що найвищий законодавчий орган країни досі уникав ухвалення такого рішення. Це нарешті створило б гідний меморіал у федеральній столиці, де 150 тис. українців, які проживають у Німеччині, могли б оплакувати своїх земляків, які були вбиті нацистами.
Пан Мельник нагадав, що в роки Другої світової війни в Україні загинули від 8 до 10 млн людей, у тому числі понад 5 млн мирних жителів, щонайменше 1,6 млн українських євреїв; 2,5 млн жінок і чоловіків були як остарбайтери примусово депортовані з окупованої України до Третього рейху, багато з них загинули. Понад 400 тис. українців стали в’язнями в німецьких концтаборах. Україна втратила чверть свого населення у німецькій війні на винищення. Кожен п’ятий із приблизно 40 млн жертв війни в Європі був українцем.

Як повідомляє видання Bild, пізніше на меморіалі у Тіргартені, де зібрався як український, так і російський мітинги, відбулося кілька конфліктів через українську символіку.
Зокрема, поліція затримала чоловіка, який роздавав українські паперові прапорці. Крім того, кілька людей розгорнули 25-метровий прапор України. Поліція вжила заходів та згорнула прапор.
"Ще один шалений сором: коли український посол Андрій Мельник поклав вінок до меморіалу Радянської війни в берлінському Тіргартені в пам’ять про мільйони українських воїнів, які загинули у Другій світовій війні, десятки демонстрантів кричали: "Мельник геть!",- додає Bild.
Як повідомляла «УМ», влада федеральної землі Берлін заборонила прапори України та іншу українську символіку на акціях під час пам’ятних заходів 8 та 9 травня, прирівнявши їх до символіки сепаратистів та Росії.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник обурився цією забороною і закликав владу Берліна переглянути це рішення. Згодом влада Берліна пішла на поступки, дозволивши протягом обмеженого часу (лише однієї години) українську символіку під час пам’ятного заходу до дня закінчення Другої світової війни в Європі, який проводило українське посольство.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>