Війна на Донбасі: понад 700 людей зникли безвісти

15:23, 12.05.2020
Війна на Донбасі: понад 700 людей зникли безвісти

Україна має і план “B”, і план “С” щодо врегулювання ситуації на Донбасі

Червоний Хрест розшукує 750 людей зниклих безвісти внаслідок конфлікту на Донбасі.

 

Про це інвормує УМ з посиланням на Червоний Хрест.

 

“За час нашої роботи в Україні ми розробили власну базу даних щодо зниклих безвісти. Ми заносимо до нашої бази випадки, які розповіли нам родичі зниклої людини, яка звернулася до нас і попросила знайти своїх близьких. Тому наш список не є репрезентативним для всіх зниклих безвісти. Сьогодні у нас близько 750 відкритих справ, всі ці особи зникли внаслідок конфлікту на Донбасі”, — повідомили в МКЧХ.

 

До того ж у МКЧХ нагадали, що наразі представництва організації збирають інформацію щодо зниклих у різних містах України.

 

“Делегація МКЧХ в Україні має спеціальний відділ, який займається потребами зниклих людей та відновленням сімейних зв’язків. Крім того, у нас є офіси в Донецьку, Луганську, Слов’янську, Сєвєродонецьку та Маріуполі, де також працюють фахівці відділу”, — відзначили в організації.

 

Наразі Україна має і план “B”, і план “С” щодо врегулювання ситуації на Донбасі, які передбачають розширення Мінського процесу або навіть відхід від нього. 

 

“План „B“ був у тому, що „мінські домовленості“, які були записані, в принципі мали б закінчитись за один рік, були продовжені по узгодженню з нашими партнерами. Тоді президент Зеленський сказав, що до кінця року ми маємо побачити прогрес. І цей привід був пов’язаний з зустріччю лідерів (нормандської четвірки — ред.) у Франції. Зустріч дійсно відбулась”, — сказав в інтерв’ю Deutsche Welle віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко.

 

З його слів, нажаль, прогрес був доволі обмежений і в більшості він був в обміні утримуваними.

 

“Всі інші пункти не були виконані починаючи від безпекового. Ми ще раз спробували зустрітись так, як лідери домовились, місяці приблизно через чотири — у квітні. Коронавірус вніс радикальні зміни. Ми тепер маємо зрозуміти, коли відбудеться, наприклад, зустріч в форматі лідерів і коли можна буде досягти прогресу. Знов таки, я чую що говорять представники Офісу президента про те,що напевно це можна підрахувати десь до кінця цього року. В будь-якому випадку, існує потреба визначити для себе серйозно, коли нарешті ми зрозуміємо, як Україна, що йти шляхом, яким ми йдемо останні 5 років, безрезультатно, неефективно”, — наголосив віце-прем’єр.

 

На питання про те, чому це мають підтримати учасники норманді, він зазначив що “всі втомились так само як і ми”.

 

“Але ми страждаємо, наші люди гинуть. Ті зусилля міжнародної спільноти, зокрема санкції, вони теж втомлюють. Стає питання кожні пів року про їх відновлення, їх ефективність. Саме тому Україна заговорила про план “B”, але є і план “C”. Умовно кажучи, план “B” має передбачати, що якщо Мінськ у тому стані, в якому він існує, не працює, до нього треба додати щось, не відкидаючи загал. Наприклад це могло би бути запровадження миротворчої місії. Про це говорила як українська сторона, президент Порошенко перший порушив, так і пізніше російська сторона. Різні формати, але це обговорювалось. Не зважаючи на закиди, що це “поза Мінськом”, “це вб’є Мінськ”. Нічого подібного. Обидві сторони пропонували певні різні варіанти. Цей план умовно міг би бути планом “B”. Наскільки за цим планом “B” є план “С”... Ну напевно треба дочекатись, накільки цей план “B” буде ефективним, і рухатися поступово. План “С” міг би бути наступним — якщо ми наприклад, як варіант... якщо Росія блокує рішення Ради Безпеки ООН, керуючись своїми можливостями члена Ради Безпеки ООН, вочевидь план “B” не спрацює. Тоді треба зрозуміти, чи взагалі є якийсь шанс виконати “Мінськ” чи це перетвориться у ту історію, яка, наприклад між Азербайджаном і Вірменією відбувається останні 30 років. Вона нажаль теж називається “мінський процес”, — додав він.