Гута Пеняцька — фальшивий символ трагедії Волині. Велика польська брехня
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Жертви голоду. Харківщина, 1933 р.
В Україні, 22 листопада, вшановують пам'ять жертв Голодоморів – цей день пам'яті відзначають щороку в четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998-го та 2007 років.
Про це нагадує газета Україна молода.
Загалом українці у ХХ ст. пережили три Голодомори: 1921-1923-го, 1932-1933-го і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.
Голодомору передували насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва жертвами тодішньої влади стали селяни.
Масовому голоду в Україні передувало кілька подій. Зокрема, 18 листопада 1932 року вийшла постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», яка передбачала покарання за невиконання планів заготівлі зерна – сільські господарства каралися «натуральними штрафами», тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом до переліку компенсаційних харчів додали картоплю і сало, наприкінці року – продукти тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею про «контрреволюційні злочини».
Вже за кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося, що «репресії є одним із потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією.
Передусім в українських селян забрали вирощене ними зерно, а потім численними «натуральними штрафами» та обшуками позбавили останніх запасів продовольства. У грудні 1932 року у 82-х районах України була заборонена торгівля продуктами, також припинилося постачання промислових товарів. На початку 1933 року селян позбавили останніх надій на порятунок, заборонивши виїзд з охопленої голодом України. Залишившись без хліба, селянські сім’ї вживали у їжу різні сурогати: кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору і листя дерев.

Терор голодом, що тривав в Україні протягом 22 місяців, забрав, за офіційними даними, близько 4 млн життів.
Упродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. За комуністичного режиму навіть говорити про голод тих років було суворо заборонено. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Відповідно до Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленого 28 листопада 2006 року, голод 1932-1933 років є актом геноциду українського народу, а його «публічне заперечення…визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського народу і є протиправним».
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 року радянських очільників – Йосипа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича, Павла Постишева, Станіслава Косіора, Власа Чубаря, Менделя Хатаєвича, визнано винними в організації Голодомору в Україні.
На сьогодні, за даними Українського інституту національної пам’яті, на парламентському рівні Голодомор 1932-1933 років визнали геноцидом українського народу 29 країн, а на регіональному (муніципальному) – 11. Крім того, Голодомор 1932-1933 років в Україні визнали геноцидом українського народу такі міжнародні організації, як ПАРЄ, Європарламент, Балтійська асамблея.
Нині, через більш ніж 90 років після трагедії, Росія продовжує спроби стерти Україну з мапи світу, знищити український народ, українську культуру, мову та історію.
За традицією, цього дня українці запалюють у своїх оселях свічку пам'яті на вшанування загиблих від штучного голоду. Крім того, сьогодні о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, а по всій Україні пройдуть пам’ятні заходи.
Як повідомляла УМ, «П’ята колона»: форми та методи знищення української держави.
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>
У травні нинішнього року Україна вдруге після каденції Президента Віктора Ющенка вшанувала на урядовому рівні пам’ять свого видатного державника Симона Петлюри, вбитого сто років тому в Парижі рукою московського найманця єврея Шварцбарда. >>
Боротьба за правду про Голодомор та правове визнання цього найстрашнішого злочину кремля геноцидом українців триває на українських землях уже понад 90 років. Сьогоднішні події є прямим продовженням злочинної політики кремлівських диктаторів проти Українського народу. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>