Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Батуринська трагедія: 315-річниця кривавого злочину росіян
13:56,
13.11.2023
До Дня пам’яті Батурина представлено роботу української художниці Ніни Мурашкіної під назвою «Трагедія Батурина». (facebook.com/getmanskastolitsya.zapovidnyk)
Цей день - 13 листопада 1708 року змінив хід української історії, а Батуринська трагедія є подією загальнонаціонального значення.
Нагадування на криваву Батуринську різню, яку влаштували російські війська 315 років тому є особливо актуальним сьогодні про те, хто наш одвічний ворог і які його незмінні методи.
Про це нагадує Україна молода з посиланням на Національний заповідник «Гетьманська столиця» у понеділок, 13 листопада.
Історики зазначають, що в тогочасній провідній газеті Франції «Gazette de France» писали: «Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»…
Англійська The London Gazette писала, що князь Меншиков, який очолював каральну експедицію у Батурині, “залогу… в числі 6 тисяч наказав вирубати..” Інше видання, The Daily Courant зазначало: “по здобутті Батурина наказав вирубати 5-6 тисяч козаків”.
Ці криваві події яскраво ілюструє робота заслуженого діяча мистецтв України Андрія Івахненка «Різня в Батурині 1708 р.». 2004 рік.
Батуринська різня співзвучна з голодоморами та геноцидами москви у Ягідному, Бучі, Ізюмі, Маріуполі…
«Оборона Батурина за силою героїзму співставна з битвами українських воїнів під Жовтими Водами, під Збаражем і Зборовом, під Конотопом, під Крутами, за Донецький аеропорт, за острів Зміїний, Київ, Чернігів, Бахмут, Авдіївку ... Готовність українців боронити Батьківщину сьогодні формувалася у великій мірі саме в Батурині – серці Гетьманщини.
Водночас Батурин є прямим доказом того, що росія ніколи не несла відповідальність за свої криваві злочини. Вчора був Батурин, сьогодні – Буча. Й зараз, коли Україна разом зі світовою спільнотою мужньо відбиває російську терористичну навалу, ми вшановуємо пам’ять мужніх оборонців та мирних жителів Батурина, що загинули, відстоюючи право на Незалежність у листопаді 1708 року – перших українських «кіборгів», «азовців», «титанів», - наголошують у заповіднику.
«Це 24-та війна, яку веде проти нас росія. Та нічого не міняється. Три століття тому був Петро I та Меншиков, 100 років тому – Муравйов, у наші дні – путін. Вони несуть ту саму біду, що й сто чи триста років тому. Ворог – той самий, цілі – ті самі. Нічого не міняється…» – акцентує третій Президент України 2005-2010 рр. Віктор Ющенко.
Музейники ж додають: «Батурин гетьманський – це гордість кожного українця. Наша мета – пам’ятати, берегти й примножити, те, що нам вибороли пращури».
До Дня пам’яті Батурина представлено роботу однієї із найвідоміших сучасних українських художниць в Україні та світі – Ніни Мурашкіної, під назвою «Трагедія Батурина».
ДОВІДКА «УМ»
У листопаді 1708 року в Батурині від рук московських карателів полягло до 15 тисяч мужніх захисників та мирних жителів. Жорстокість, з якою було вчинено розправу над захисниками та мешканцями міста, вразила весь цивілізований світ.
Під час Північної війни гетьман України Іван Мазепа пристав на бік шведського короля Карла ХІІ. Вирушивши на з'єднання зі шведами, Мазепа залишив для оборони Батурина близько 8 тисяч вояків на чолі з полковником Дмитром Чечелем та гарматним осавулом Фрідріхом Кенігсеком. Вони отримали чіткий наказ гетьмана: московитів до міста не пускати. І цьому наказу старшини залишалися вірними до кінця.
Дізнавшись про вчинок Мазепи, московський цар Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зрівняти Батурин із землею. Однак взяти штурмом гетьманську столицю війська Меншикова не змогли. Тоді московити вдалися до погроз: мовляв, якщо не здастеся, сувора царська кара ляже на ваші сім'ї. Та й ці погрози не злякали оборонців Батурина. Однак, знайшовся зрадник - сотник Іван Ніс вказав осадникам на потаємні ходи під мурами, які вели в місто.
Через ті проходи і вдерлися московські війська всередину міста, почали вуличні бої та жорстоку різанину. Солдати Меншикова не жаліли нікого: ні дітей, ні жінок, ні старих людей. Різанина тривала два дні. Взятих у полон козаків після катувань страчували і пускали їх тіла на плотах вниз по річці Сейм для залякування населення. Захопленого у бою організатора оборони Дмитра Чечеля привезли до Глухова і колесували перед Петром І. Зрештою, Батурин був пограбований, фортеця, церкви та будинки спалені, а 15 тисяч мешканців міста знищені.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Батурині прозвучала молитва за перемогу над російськими нападниками
