Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
На території Києво-Могилянської академії ініційовано проведення археологічних досліджень
13:07,
01.11.2023
На території Києво-Могилянської академії пройдуть розкопки — археологи шукатимуть могилу гетьмана Сагайдачного. (Фото КМДА)
Археологічні дослідження, щоб знайти фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, проведуть на території Києво-Могилянської академії.
Як інформує УМ, про це повідомила 1 листопада директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова на сайті відомства.
У 2022 році памʼятку занесли до Переліку обʼєктів культурної спадщини міста Києва, а у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих памʼяток України.
За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного перенесли. За словами Соловйової, археологічне вивчення залишків собору допоможе визначити розташування могили гетьмана Сагайдачного.
До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним із найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнє на поштових листівках та світлинах.
Цегляний Богоявленський собор повʼязаний з іменами двох видатних діячів української історії — славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи. Мурований собор був споруджений у 1690—1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом XIX — початку XX ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмів.
Як повідомляла УМ, Стільське городище: археологи знайшли стародавній комплекс споруд.
