Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
День пам'яті жертв геноциду вірмен відзначається щороку 24 квітня.
Президент США Джо Байден офіційно визнав геноцидом різанину вірмен в Османській імперії під час Першої світової війни у 1915 році.
Як повідомляє Україна молода, про це йдеться у заяві Байдена до Дня пам'яті жертв геноциду вірмен 24 квітня, яка розміщена на сайті Білого дому в суботу.
«Щороку цього дня ми згадуємо тих, хто загинув під час геноциду вірмен у період правління Османської імперії, і зобов'язуємося запобігати повторенню подібних злочинів. Американський народ шанує всіх вірмен, які загинули в результаті геноциду, що почався 106 років тому», - наголосив президент США.
На його переконання, вірменські мігранти багато в чому збагатили Сполучені Штати, але ніколи не забували про трагедію, яка привела до США безліч їхніх предків.
Джозеф Байден підкреслив, що США визнають геноцид вірмен не заради звинувачення когось, а заради запобігання подібних подій.
Нагадаємо, напередодні Байден у телефонній розмові попередив президента Туреччини Ердогана, що планує визнати геноцид вірмен.
Зауважимо, що попередні президенти США уникали слова «геноцид», не бажаючи зіпсувати відносини з ключовим регіональним союзником - Туреччиною.
Відтак, Байден став першим президентом США за 40 років, що публічно визнав масові вбивства 1915 року геноцидом.
Варто нагадати, що Байден протягом десятиліть в ролі сенатора налагодив тісні стосунки з вірмено-американською та греко-американською громадами, а під час президентської кампанії пообіцяв визнати геноцид.
Рональд Рейган був останнім президентом США, який в 1981 році назвав це "геноцидом", але незабаром відступив під тиском Туреччини.
На цьому тижні міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу попередив, що крок Байдена зіпсує двосторонні відносини, вже натягнуті через рішення Туреччини придбати у Росії систему протиповітряної оборони.
Згідно з даними істориків, в роки Першої світової війни в Османській імперії було вбито до 1,5 млн вірмен. Понад 1 млн вірменських біженців розсіяно по світу.
Туреччина заперечує, що убивства вірмен під час війни є геноцидом. Анкара вважає те, що сталося в 1915 році, є подією, яка могла б статися з будь-якою громадою в умовах війни. Однак в той же час Туреччина заявляє, що загальне число загиблих вірмен не перевищує 300 тисяч.
12 грудня 2019 року Сенат США одностайно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>