Фото Голодомору інженера Вінербергера: знайдено могилу австрійця

11:33, 10.12.2020
Фото Голодомору інженера Вінербергера: знайдено могилу австрійця

У Зальцбурзі знайшли могилу Олександра Вінербергера.

Зусиллями пластового проекту «Врятуй могилу героя» та за підтримки прихильника проєкту Івана Мачинського було віднайдено могилу австрійського інженера-хіміка Александра Вінербергера, який мав сміливість потайки фотографувати жертв Голодомору в Україні у 1933 році.

 

Жахливі світлини Вінербергера залишаються основними і практично єдиними фотосвідченнями Голодомору-геноциду в Україні.

 

Пластуни знайшли могилу сміливого австрійця на комунальному цвинтарі Зальцбурга.

 

Як повідомляє Україна молода, про це інформує сайт української діаспори «Стожари».

 

«Черга за хлібом на харківському базарі у 1933 році. На фронтоні закритого магазину, як знущання, малюнок соковитих фруктів, які тут продавалися» (авторський підпис). На фото: Благовіщенський базар (офіційна назва Центральний комунальний ринок) у центрі Харкова. На світлині можна побачити, як дерев'яні павільйони базару виглядають з-за фруктового і хлібного навісів. Під час Другої світової війни ринок був повністю зруйнований. Фото Александра Вінербергера, ілюстрація із книги «Hart auf hart. 15 Jahre Ingenieur in Sowjetrußland. Ein Tatsachenbericht, Salzburg 1939»

                   Черга за хлібом на харківському базарі у 1933 році

 

У 1933 році його направили до Харкова, та призначили на посаду технічного директора синтетичної фабрики. Ось як згадував інженер поїздку з Москви до Харкова:

 

«Це було у вересні (1932 року ‒ред.). Я сидів у спальному вагоні швидкісного поїзда Москва-Харків, який віз мене до нової роботи. Стражденна земля вдень виглядала ще страшніше, ніж уночі. На кожній станції стояла незліченна кількість вагонів, набитих селянами та їхніми родинами. Їх охороняли вартові, щоб відправити далеко на північ до білої смерті. Поля були необробленими, незібране зерно гнило під осінніми зливами. Я не бачив ні худоби, ні навіть гусей. Тільки ніким не доглянуті курчата притискалися один до одного біля закинутих хатин.

 

Мимоволі згадував, як 17 років тому я, військовополонений, проїжджав тією ж країною, минав поля пшениці, бачив безліч худоби і гори їжі, яку пропонували на кожній станції. Навіть у 1926 році, після світової і громадянської воєн, ці землі так само процвітали. Якою нелюдською мала б бути ця сила, щоб перетворити квітучу країну, яка розкошувала їжею, в руїну».

 

«Черга за чорним хлібом» (авторський підпис). Центральна частина Харкова, 1933 рік. Фото Александра Вінербергера. Надано власником авторських прав Самарою Пірс. Вперше надруковано у книзі «Національна книга пам’яті жертв Голодомору. Харківська область. 2018 рік»

                                  Черга за чорним хлібом.

 

Живучи в Харкові, тогочасній столиці УРСР, Вінербергер став свідком Голодомору та фотографував побачені ним жахіття на вулицях міста, попри загрозу бути арештованим НКВС.

 

На його фото є померлі від голоду люди, величезні черги за хлібом та інші свідчення геноциду. Світлини Вінербергера залишаються основними і практично єдиними фотосвідченнями Голодомору в Україні

«Мати зі своїми голодними дітьми» (авторський підпис). Харків, 1933 рік. Фото Александра Вінербергера. Надано власником авторських прав Самарою Пірс. Вперше надруковано у книзі «Національна книга пам’яті жертв Голодомору. Харківська область, Харків 2018 рік»

                      Мати зі своїми голодними дітьми

 

Після остаточного повернення до Відня 1934 року він передає власний фотоархів Голодомору кардиналові Теодорові Інніцеру.

 

За час перебування в Харкові Александр Вінербергер таємно створив близько 100 світлин міста за часів Голодомору. Помер у Австрії у 1955 році.

 

 

Як повідомляла УМ, Україна прирівнює заперечення Росією Голодомору-геноциду до його організації.

 

Третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».