Український інститут національної пам’яті презентував новий просвітницький ролик про спротив українського селянства під час колективізації 1930-х років, що став передумовою здійснення геноциду щодо українців сталінським режимом.
Ролик разом із УІНП розробила студія Prosto Production в межах кампанії до 87-х роковин Голодомору в Україні. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє УІНП.
«Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння», - наголошують в інституті.
За даними істориків, жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу.
Зазначається, що такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.
Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах.
Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.
Нагадаємо, до 87-х роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".
Нагадаємо, у листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>
У східній Англії археологи виявили рідкісну монету 287 року нашої ери із зображенням римського узурпатора Караузія, який протягом семи років правив Британією та північною Галлією. >>
У травні нинішнього року Україна вдруге після каденції Президента Віктора Ющенка вшанувала на урядовому рівні пам’ять свого видатного державника Симона Петлюри, вбитого сто років тому в Парижі рукою московського найманця єврея Шварцбарда. >>
Боротьба за правду про Голодомор та правове визнання цього найстрашнішого злочину кремля геноцидом українців триває на українських землях уже понад 90 років. Сьогоднішні події є прямим продовженням злочинної політики кремлівських диктаторів проти Українського народу. >>
У Кракові на Раковицькому кладовищі невідомі пошкодили могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого: із надгробка викрали барельєф письменника. >>
Для Українського національного пантеону Кабінет міністрів визначив місце – його планують побудувати на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в Києві. >>