Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Знахідки під час розкопок подвір'я "Чорної кам'яниці" стали сенсацією.
Культурний шар Галицько-Волинської держави відкрили археологи під час розкопок і дослідження центральної частини Львова протягом 2017 року.
Про це йшлося на прес-конференції «Археологічні відкриття 2017 року у Львові».
«Під час проведення археологічних досліджень у 2017 році наші фахівці на кількох ділянках у центральній частині Львова натрапили на культурний шар часів Галицько-Волинської держави (ХІІІ ст.). Це відкриття спростовує твердження польської історіографії про те, що територія сучасного середмістя Львова не була заселеною до часів захоплення міста польським королем Казимиром ІІІ», - зазначив директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАНУ Олег Осаульчук.
За його словами, у 2017 році археологічні дослідження у Львові відбулися на кількох ділянках, які мають надзвичайно важливе значення для історії міста.
«Вперше в історії археологічних досліджень Львова були розпочаті розкопки по двох замках – Низькому замку і Високому замку. Високий замок ми досліджували в рамках розробки проекту будівництва канатної дороги, і проект цей ще триває. Ще одним знаковим місцем є Низький замок. Ці два об’єкти мають особливе значення для міста як осередки князівської влади», - сказав археолог.
За словами археолога, майже на всіх ділянках, де цього року проводили дослідження, археологи натрапляли на культурний шар ХІІІ-XIV ст. Знахідки з цього періоду виявлено на території Низького замку (сучасна площа Вічева), на площі Звенигородській, а скляну прикрасу часів ХІІІ ст. знайдено поблизу церкви св. Миколая.
Та найбільш несподіваними були результати дослідження на подвір’ї «Чорної кам’яниці» на площі Ринок, де виявлено не лише рештки готичного будинку XV ст., але й артефакти з ХІІІ ст.
Археологічні дослідження у внутрішньому дворику цієї пам’ятки розпочали у 2016 і продовжили у 2017 році. Завдяки розкопкам науковці отримали більше інформації про саму будівлю та про давнє заселення цієї ділянки ще у ХIII ст.
До речі, розкопки 2017 року на території Низького замку взагалі стали першою спробою заглянути в історію ділянки, де колись стояв замок князя Лева.
За словами пана Осаульчука, незважаючи на те, що цього року археологам не вдалося відшукати багато рухомих знахідок, однак вдалося відкрити багато цінної інформації під час досліджень.
«Рік був досить напружений та непростий. Можливо, він не був дуже плідним на музейні знахідки, але він став переломним у справі археологічного дослідження самого міста Львова», - підсумував Олег Осаульчук.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>