Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
До Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини додали традицію виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» (Фото МКІП)
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України увійшла традиція виконання ритуального чоловічого танцю «Сербен» у селі Чортовець на Івано-Франківщині.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Міністерства культури.
Такий танець виконують у селі Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області. Ще традиція поширена в передмісті Праги (Чехія), Парижу (Франція), у Португалії та Польщі — там проживають уродженці села.
Танець тісно пов’язаний з обрядовістю Великодня або Провідної неділі. Раніше він був пов’язаний з приходом весни. Техніка виконання танцю перегукується з відомим «кривим танцем», а з прийняттям християнства «Сербен» почали виконувати на Великдень.
Танець виконують чоловіки різного віку, хоч є й жіночі ролі. Наприклад, жінки виконують словесний гаївковий супровід і таким чином завдають ритм танцю.

Танець передбачає ритуальний обхід храмів села — місцеві кажуть, що «йдуть сербена». Самому танцеві передують запалення ритуальних вогнищ на найбільших пагорбах села.
Танець починає старший церковний брат. Він тримає в руках символ «старшинства» у «сербені» — топірець. За ним у вервицю танцю стає й священник Української греко-католицької церкви. Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки, вони запрошують усіх рідних і гостей і беруться за руки.
Танець триває кілька годин. «Сербен» неначе символізує магічне коло, яке охоронятиме село аж до наступного Великодня. З часом танець набув об’єднувального значення, адже поєднує він парафіян православного і греко-католицького храмів, а сам хід ритуального танцю передбачає почерговий обхід обох церков. Це сприяє міжконфесійній злагоді.

Як повідомляла УМ, нацперелік нематеріальної культурної спадщини України доповнено 4 новими елементами.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>