Зі шрифтом Брайля та підйомником. Музей мистецької родини Кричевських стане безбар’єрним
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Найбільший художній музей Фінляндії визнав Іллю Рєпіна українцем. (Фото: suomenkuvalehti.fi.)
У Фінляндії найбільший художній музей «Атенеум» у підписі під іменем художника Іллі Рєпіна змінив національність з росіянина на українця.
Як інформує УМ, про це повідомило фінське видання Suomen Kuvalehti.
У 2021 році фінський музей у співпраці з Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося про те, що художник народився на території сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українці зверталися до музею з наміром відновити історичну справедливість.
Серед тих, хто звертався до музею з проханням змінити національність Рєпіна, – українська журналістка, авторка УП.Культура Анна Лодигіна. Готуючи статтю про художника, вона попросила надати більше інформації про його життя у Фінляндії. Кураторка надіслала їй статтю, в якій йшлося, що батьки Рєпіна були росіянами та народилися в Підмосков’ї. У відповідь Лодигіна надіслала докази того, що це не так – церковні документи свідчили, що батько і дід художника народилися на території України.
Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло в фінського музею близько двох років з часу перших звернень після виставки у 2021-му. Тоді фінський музикант українського походження Лукас Стасевський наголошував, що на виставці в Атенеумі бракує інформації про широкі зв’язки Рєпіна з українською культурою.
Нарешті назвати Рєпіна українцем в музеї наважилися, коли готували виставку «Питання часу», до якої увійшла одна з робіт художника. Вона відкрилася в музеї після його реновації в 2022-2023 роках.
Нагадаємо, що француз відтворив у фото картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Як повідомляла УМ, Микола Стороженко: унікальні музей художника та робота в інституті фізики.
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>
Міністерство культури України включило «Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. >>
У 66 років помер народний артист України, естрадний співак, композитор і автор численних українських пісень Микола Янченко. >>
Прусський король Фрідріх Великий (1712–1786) був не лише знаним полководцем і великим правителем, а й вправним флейтистом. >>
На Київщині відбувся одноденний X Міжнародний фестиваль мистецтв «O-Fest», головною подією якого став гала-концерт «Буча. Сила відродження». >>