Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Відтепер обряд «Гоніння гадюк» у Національному переліку елементів. (Фото МКІП)
Обряд «Гоніння гадюк» було внесено в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури та інформаційної політики.
Як інформує УМ, про це йдеться в Наказі Міністерства № 650.
Такий обряд зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління.
«Обряд присвячений початку Великого Посту. Адже піст — це час покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис. Учасники обряду виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають „гадюками, гадами“. Адже у народних уявленнях гади мали тільки негативне сприйняття. Це можна побачити в народних казках, прикметах та прислів’ях», — повідомляють у Мінкульті.
У селі перший день Великого Посту іменують «жилавим понеділком». Тоді жінкам категорично заборонено ходити по сусідах. Існує повір’я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя.
Проте ходять хлопці та чоловіки, вітають господарів із початком Великого Посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір’я. Потім господарі дякують за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку.
Завершується дійство за селом в степу спаленням паличок, за допомогою яких виганяли з обійстя змій та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики України додало до списку об’єктів 5 нових елементів: бджільництво з Луганщини, гуцульська техніка дереворізьблення, святкування Маланки з Франківщини, прикраси з бісеру з Прикарпаття та традиційна вишивка з Гадяча.
Крім того цими днями до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено також обряд заплітання весільної коси в селищі.
Як повідомляла УМ, кременецькі гречані вареники поповнили перелік нематеріальної культурної спадщини України.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>