Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Бюст Пушкіна на станції метро "Університет". (Фото з відкритих джерел)
Завершилося голосування, що проходило у застосунку «Київ Цифровий» щодо того, чиї бюсти хочуть бачити українці замість російських діячів культури на станції метро «Університет».
Як інформує Україна молода, про це повідомляє «Громадське» з посиланням на результати, оприлюднені в застосунку.
Так, замість бюста російського поета Олександра Пушкіна більшість учасників голосування, а це 42%, хочуть бачити бюст Василя Стуса — українського поета, літературознавця, перекладача та одного з найактивніших представників руху шістдесятників.
47% голосів за Михайла Грушевського віддали в голосуванні про те, на кого замінити бюст російського письменника Максима Горького. Михайло Грушевський — історик, філософ, фольклорист, доцент Київського університету, який через утиски української культури емігрував до Відня.
Замість бюста російського науковця Михайла Ломоносова більшість учасників голосування підтримали встановлення бюста князя київського Володимира Великого (він набрав 37%).
А бюст російського хіміка Дмитра Менделєєва у метро пропонується замінити бюстом лікаря-хірурга Миколи Пирогова (30%).
Голосування стартувало два тижні тому. Відтоді й до 24 травня усі містяни могли віддати свій голос у застосунку "Київ Цифровий" в розділі "Електронна демократія" — "Опитування". У середньому участь у голосуванні про заміну чотирьох бюстів взяли близько 62 тисяч людей.
Як повідомляла УМ, у столиці перейменували 3 станції метро та ще 26 міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>