Поет і музикант із Бучі Міха Апокриф, який пережив у рідному місті справжнє пекло, написав пронизливу пісню під назвою «Обійми ці могилки в саду». Її вже співають в Україні та за кордоном.
Проте мало хто знає, хто є автором цих вражаючих рядків та що пісня народилася під впливом пережитого в рідній Бучі. Тій самій, фото могил з якої незабаром облетять увесь світ.
«Я бачив війну з перших днів. Мій будинок розташований на межі з Гостомелем. І вранці 24-го я йшов з магазину та бачив ці вертольоти, що летіли бомбити аеропорт, - розповідає Михайло. -Але в той момент ще не було розуміння і навіть думки про те, в якому пеклі всі ми незабаром опинимося».
Він зазначає, що не тільки він, а й інші бучанці не думали нікуди втікати з рідного міста. Але потім почалися постійні обстріли й бомбардування.
«Коли літали бомбардувальники, це напевно було найжахливіше, що я до того бачив. Бо коли літак летить надзвичайно низько, буквально торкаючись верхівок дерев, і ти не знаєш, що і куди він скине наступної миті, – це не передати словами, - каже Міха. - У нас не було погреба, ми ховалися в маленькій центральній кімнатці в будинку і молилися. Згодом почали бігати до сусідів у підвал. Було дуже холодно.
Потім вимкнули світло та газ і вже починалася боротьба за виживання навіть на такому - побутовому - рівні. Найбільше постраждали люди з околиць. Бо коли почалася евакуація, щоб добратися туди, треба було пройти багато блокпостів. Якщо в родині були інваліди, лежачі люди, як у моїй родині, добратися туди не мали шансів».
У якийсь момент, розповідає хлопець, у нього з’явилося стійке відчуття, що треба йти.
Міха Апокриф.
«Здавалося, що коли я вирвусь, то зможу якось допомогти вибратися моїм рідним, - каже він. - Ми з сусідом пішли, але я не можу вам передати, що вартувало пройти оці кілометрів п’ятнадцять від Бучі до Романівського моста. Ми йшли, бігли, падали під мінометним обстрілом. Десь там разом із рюкзаком загубив свій ноутбук із усією творчістю. Але ми вибралися. Проте легше не стало – я не тільки не міг нічим допомогти своїм рідним (бо далі з евакуацією стало ще гірше), навіть не знав, як вони і що з ними, бо тривалий час не мав із ними зв’язку».
На щастя, всі його рідні вижили в тому пеклі самі ще й врятували чимало покинутих господарями тварин. «Вони герої, бо практично голодуючи, ділилися останньою їжею з тваринами, уяви не маючи, скільки доведеться ще протриматися самим», - каже музикант.
Рядки із майбутньої пісні почали народжуватися ще в Бучі, в підвалі сусідського будинку, розповідає Міха Апокриф.
«А другу частину тексту я дописував в Києві, коли переглядав новини з Бучі, - каже автор. – Згодом виклав текст на своїй сторінці у фейсбуці і на моє прохання покласти текст на музику відгукнулась Галина Капріян, вона ж Amelika Ocean. Вона зробила дуже класну мелодію зі своїм приятелем і сама ж записала пісню. Далі її почали співати інші люди. Я вже чув чимало версій. Мені всі виконавці подобаються, бо кожен вкладає щось своє, але, звісно, в першу чергу Галині подяка, що так тонко і глибоко відчула ці мої слова та зробила чудову мелодію».
Він додає, що скоро мають вийти ще деякі пісні на тексти, які писались у ці важкі часи.
Відомий режисер розповідає про фільм про контраверсійного українського прозаїка, на якого московська церква в Україні за творчість наклала у 2006 році анафему. >>
«Ви — творці майбутнього». З такими словами до учнів столичного Предславинського ліцею №56 звернувся нещодавно на зустрічі знаний скульптор, народний художник України Анатолій Кущ. >>
Твори українських композиторів Лесі Дичко, Левка Колодуба, Марка Кропивницького, Леопольда Ященка та Миколи Стецюна ввійшли в новий альбом романсів на тексти класиків та обробок народних пісень ХХ століття. >>
ВСУ ухвалив історичне рішення від 26 листопада 2024 року: відмовив у задоволенні позову управлінню Чернігівської єпархії УПЦ МП у праві користування Спасо-Преображенським собором, ХІ століття. >>
У цей день в 1838 році в с. Стеблів, Богуславського повіту Київської губернії, російської імперії, народився один із найяскравіших українських письменників, лінгвістів, етнографів та фольклористів – Іван Нечуй-Левицький. >>