Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Марина Порошенко пишається тим, що за її керівництва Фондом були профінансовані понад 700 проектів.
Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Київради, депутат «Європейської Солідарності» Марина Порошенко переконана, що суттєве недофінансування культурних проектів не дозволяє Україні рухатися вперед.
Як передає Україна молода, про це пані Порошенко розповіла в авторській програмі Юлії Литвиненко «Люди великого міста» на телеканалі Kyiv.Live.
Вона нагадала, що за період її керівництва Українським культурним фондом українськими митцям вдалося реалізувати близько 700 проектів. Тоді як наразі фінансування сфери культури суттєво скорочене.
«Безумовно, проект Українського культурного фонду – це моя особиста гордість. Три роки тому він був створений за найкращими європейськими зразками. І працює за сучасними принципами прозорості, незаангажованості, підтримки культури і мистецтва в Україні. Він дійсно надихнув нашу творчу спільноту на те, що вона можливо вперше відчула, що Україні потрібен культурний мистецький продукт, що держава дійсно дбає про нашу творчу еліту», – згадує Марина Порошенко.
Вона також зазначила, що за її керівництва Фондом були профінансовані понад 700 проектів. «Українці змогли побачити, що з’явилося культурне життя в Україні. По всіх регіонах – ці проекти відбувалися в різних містах України», – нагадала пані Порошенко.
І зауважила: «Станом на кінець бюджетного 2020 року, на жаль, реалізується два бюджетних проекти. Це безпосередньо основна програма з підтримки культурних і мистецьких проектів, яка на сьогоднішній день недофінансована майже на 40%. Друга програма – це інституційна підтримка в культурній галузі. І вона недофінансована на 60%».
Марина Порошенко сподівається, що такий підхід щодо підтримки культури, культурної спадщини буде переглянутий:
«Кожна країна повинна підтримувати свою культуру. Це те, що нас ідентифікує. Це те, що дає нам підстави пишатися нашою країною, нашими культурними, творчими надбаннями. Без цього нам не можна рухатися вперед, формувати національну гордість за нашу державу».
Вона також нагадала, що масштабні культурні ідеї реалізовані завдяки меценатству Фонду Порошенка і компанії Рошен.
«Ми і раніше реалізовували власноруч багато проектів по всій країні. Тобто вони мали всеукраїнський масштаб. Я думаю, що всі українці знають ці проекти. Це і світло-музичний фонтан Рошен, і Черкаський зоопарк, і Театр на Подолі. Цієї осені ми вже презентували новий проект – це нова концертна зала, концерт-хол Рошен, який буде будуватися за всіма сучасними вимогами – і світовими, і європейськими», – розповідає Марина Порошенко.
«Ми разом з корпорацією Рошен ставимо перед собою амбітні плани побудувати його за п’ять років. У 2025 році його відкрити. Наші музиканти, якими ми так пишаємося, дуже фахові, талановиті, але вони не мають майданчиків, де реалізовувати свій талант всередині країни. Коли з’явиться такий майданчик у нас у Києві, ми зможемо запрошувати і своїх музикантів, і світових зірок класичної музики. Щоб вони приїжджали і змогли показати на сучасному обладнанні, в сучасних залах своє мистецтво», - пояснює депутатка Київради.
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>