Легендарному тренеру Валерію Лобановському – 83

12:21, 06.01.2022
Легендарному тренеру Валерію Лобановському – 83

Лобановський ще за життя став легендою й кумиром мільйонів вболівальників футболу. (Фото: архіви)

.Лобановський увійшов в історію, як один з найкращих тренерів в історії футболу. «Рух – це життя, спокій – це смерть», - казав легендарний метр.

 

Він народився 6 січня 1939 року в Києві.

 

Про це у четвер нагадує Україна молода.

 

Під час навчання в школі був одним із найкращих учнів класу і закінчив школу зі срібною медаллю. Вже тоді футбол у житті Валерія став на одному рівні з опануванням наук. І навіть вступ до Київського політехнічного інституту і подальше навчання на теплотехнічному факультеті не стримували його бажання займатися футболом.

 

З Лобановським пов'язана більшість значущих досягнень київського "Динамо" і українського футболу загалом. У цьому клубі він розкрився спочатку як яскравий гравець, а потім - і як великий Тренер, що назавжди вписав своє ім'я в історію світового футболу.

 

Київське "Динамо" під його керівництвом в 70-ті і 80-ті роки було одним із найсильніших футбольних клубів світу. Лобановський виховав цілу плеяду футбольних зірок. Три його вихованці - Олег Блохін, Ігор Бєланов і Андрій Шевченко - були удостоєні "Золотого м'яча" найкращому футболісту Європи.

 

"Тренер повинен вчитися все життя. Якщо зачерствів, перестав вчитися - значить, перестав бути тренером.", - говорив Валерій Лобановський.

 

У 2020 році авторитетний англійський журнал FourFourTwo опублікував ТОП-100 найкращих тренерів в історії футболу. Легендарний тренер Динамо Київ Валерій Лобановський посів 10-ту сходинку у списку.

 

7 травня 2002 року Лобановському стало погано під час календарної гри чемпіонату з «Металургом» у Запоріжжі. Тренера госпіталізовано з діагнозом «інсульт» та прооперовано, стан здоров’я був оцінений як критичний. Його серце зупинилося 13 травня 2002 року о 20:35. Фінал європейської Ліги чемпіонів, який відбувся через 2 дні, розпочали з хвилини мовчання.

 

На церемонію прощання з видатним тренером, що відбулася 14 травня 2002 року, прибуло за різними оцінками, від 60 до 150 тисяч осіб.

 

Надгробок легендарного тренера на Байковому кладовищі прикрашає колонада, де нанесено напис російською мовою «Ми живі доти, доки про нас пам’ятають» (в оригіналі: «Мы живы до тех пор, пока нас помнят»).

 

Як повідомляла УМ, минуло 130 років від дня народження Володимира Симиренка.