Класика і нічого, крім класики

12.09.2007
Класика і нічого, крім класики

Юрій Соломін (праворуч) до класики ставиться з повагою. (Фото Володимира СТАДНІКА.)

Сьогодні класика переживає не найкращі часи — сучасне мистецтво настільки переймається всілякими «сюр», що на вивірені часом і поколіннями твори у нього не вистачає ні сили, ні бажання. Малий театр (Росія, Москва), що минулого року відзначив 250річчя з дня заснування, стоїть на принципово іншій позиції — свій репертуар протягом цієї чверті тисячоліття будував саме на класиці. До Києва театр під керівництвом народного артиста СРСР Юрія Соломіна, який гастролюватиме у нас з 11 до 20 вересня, привіз винятково вистави за класичними творами. Адже ніякого авангарду в Малому не було і не передбачається.

«Усі 250 років ми намагаємося зберігати історію — і це складніше, ніж будувати нове, — зізнався на пресконференції в Києві Юрій Соломін. — Ми йдемо своїм шляхом, який накреслили ще люди, що створювали наш театр. Ми граємо лише класику... До Києва ми привезли Гоголя, бо як же без Миколи Васильовича їхати на Україну? Ми привезли дві вистави за Островським — усього в нашому репертуарі таких аж дванадцять. Ми б іще щось привезли — нам є що вам показати, але треба ж і совість мати».

Розпочав Малий театр із «Ревізора» — його показували вчора і показують сьогодні. Як зауважив Юрій Мефодійович, цей твір у їхньому театрі з’являється кожні 25 років — щоразу в новому прочитанні, з новими думками та акцентами. Деякі актори навіть виростали на цьому гоголівському творі — так, Олександр Потапов у «Ревізорі» зразка 1966 року грав трактирного слугу, а в «Ревізорі», прем’єра якого відбулася рік тому, йому вже довірили роль Городничого. Молодий актор Дмитро Солодовник у цій виставі грає Хлестакова. Каже, що серед зубрів російського театру — а в спектаклі задіяні одні лише народні та заслужені — почувається досить комфортно. Серед «зубрів» — народна артистка Росії Людмила Полякова, яка свою Ганну Андріївну називає «безшабашною дамою». Але в театрі її жартома називають фахівцем із вистав за Островським. «Вона просто нічого більше грати не вміє», — сміється Юрій Мефодійович.

Представляючи інші гастрольні спектаклі — а ще будуть «Горе з розуму», «Таємниці мадридського двору» та «На всякого мудреця доволі простоти» — Юрій Соломін не втомлювався підкреслювати свою глибоку симпатію до класики і, відповідно, такої ж глибини антипатію до новомодних віянь у драматургії. Як бачимо з афіші, Малий настільки шанує класику, що назвою п’єси навіть дублює назву вистави. Ніяких роздягань чи ще чогось такого у постановках за класиками Соломін не виправдовує ні за яких обставин — «не про це вони писали». Малий, за словами художнього керівника, пишається своєю російською мовою, яку до театру приходять вивчати іноземці. Залишається лише здогадуватися, що б Юрій Соломін сказав Андрієві Жолдаку при особистій зустрічі...

Протягом десяти днів на сцену Російської драми виходитимуть провідні актори не лише Малого, але й всього російського театру — окрім уже згадуваних Потапова та Полякової, це Едуард Марцевич, Еліна Бистрицька, В’ячеслав Єзепов, Борис Невзоров, Борис Клюєв, Ірина Муравйова... Сам Юрій Соломін у Києві зіграє Фамусова у «Горі з розуму».

А 18 вересня актори Малого, аби трішки відволіктися від цікавих, але напружених гастрольних буднів, зіграють футбольний матч із колегами з Національного театру імені Лесі Українки. Поєдинок відбудеться о 12:00 на тренувальній базі «Нивки» СК «Динамо».