Тонер для обличчя: як вибрати засіб для зволоження, заспокоєння чи балансу шкіри
Косметологи сьогодні роблять наголос на комплексному догляді за шкірою. >>
Біда сталася з 19–річним Денисом Н. Підробляючи на канікулах, студент–спортсмен фатального для себе суботнього дня вантажив гофрокартон біля спеціальної лінії одного з підприємств обласного центру. За висновками фахівців Запорізького теруправління Держкомнаглядохоронпраці, Денис надто близько підійшов до технологічного обладнання. Внаслідок такої необачності «відбулося захоплення руки та її ампутація в районі передпліччя». На щастя, очевидці трагедії не розгубилися і негайно доправили потерпілого до міського шпиталю № 9. Разом із відрізаною рукою, покладеною у ємність із льодом.
Бригада досвідчених лікарів упродовж десяти годин пришивала втрачену руку. Керував операцією завідувач ортопедичного відділення Запорізького міжобласного центру відновлювальної хірургії кісток і суглобів Микола Краснопєров. «За годину до півночі рука вже була на місці, циркуляція крові відновилася», — констатували медики. Водночас інших подробиць вони не розголошували — завчасно, мовляв. Аби мати стовідсоткову гарантію відновлення функцій так потрібної Денису правої руки, треба було зачекати ще з тиждень. Бо ж за п’ятнадцять років практики відновлення кінцівок лікарі всяке бачили...
У п’ятницю я знову зателефонував до шпиталю № 9. «Без коментарів і надалі, — сказав Микола Краснопєров. — Таких унікальних операцій ми зробили з десяток, і кожну третю, на жаль, не можу назвати вдалою. Аналогічна статистика і по Україні».
Косметологи сьогодні роблять наголос на комплексному догляді за шкірою. >>
Серйозні ризики для безпеки та конфіденційності, а не лише нові можливості, можуть створювати носимі ґаджети та «розумний» одяг, які взаємодіють із тілом людини. >>
Перше встановлення нової ортопедичної конструкції майже завжди супроводжується запитанням: «Скільки часу я звикатиму?» >>
Хтось ретельно стежить за кожною калорією, наповняє здорову таріль і години проводить у супермаркеті, обираючи найякісніше. >>
Роки йдуть, а відчуття моторошності аварії на ЧАЕС не зникає. Як і незбагненність явища. >>
Сидимо в бомбосховищі, бо триває повітряна тривога. Переважно вчительки, виховательки дитсадків, мами дітей і підлітків... >>