Тест на профпридатність

                Значно складніше завдання, ніж у «Динамо», стояло позавчора перед «Шахтарем». Міцний європейський середняк із австрійського Зальцбурга під керівництвом відомого італійського фахівця Джованні Трапаттоні не збирався віддавати українцям путівку в  Суперлігу. Коли ж на початку матчу в Донецьку вкотре провалився центр захисту «помаранчево-чорних», здавалося, гірників можна списувати з рахунків. Але саме в таких критичних ситуаціях і проявляється характер та клас команди.

                Підопічні Мірчі Луческу не стали панікувати. Нарешті почав відпрацьовувати витрачені на нього мільйони італієць Крістіано Лукареллі, котрий поступово набирає форму. Комбінація за участі обох форвардів дозволила гірникам швидко зрівняти рахунок: прострілом Гладкого Лукареллі скористався справді майстерно.

                Постійний тиск на ворота гостей зовсiм не приносив результату, аж поки у дії не втрутився французький арбітр, який «поставив» вельми неоднозначний 11-метровий у ворота австрійців. Мексиканець Кастільйо, котрий, наче Зорро, через травму носа грав у масці шахтарських кольорів, вивів господарів уперед. А потім своє вагоме слово сказав Брандао (бразилець замінив Гладкого — для Сашка це був не найкращий матч, чому свідчення — кілька нереалізованих гольових нагод). Красивий удар Брандао головою став для голкіпера австрійців Охса нерозв'язною проблемою.

                В останні хвилини футболісти української команди почали тягнути час, і, попри це, ледь не пропустили. Пощастило, що кращі часи капітана гостей Александра Циклера залишилися в минулому, а в іншому випадку на місці — посеред воріт — був П'ятов.

                Після матчу Луческу відзначив гарний атакуючий футбол своєї команди. Втомлений румун зізнався, що вже й сам не надто вірив у загальний успіх, але хлопці виявили справжню волю до перемоги.

                Джованні Трапаттоні натомість виказав сумніви стосовно призначення пенальті, але зауважив, що «Шахтар», як і «Зальцбург», гідний грати у Лізі чемпіонів.

                А президент донеччан Рінат Ахметов, виявляється, заздалегідь знав результат двобою, бо він йому... наснився. Причому з таким самим розвитком подій, як це було на полі. Однак емоції у зазвичай стриманого головного «шахтаря», котрий сидів у VIP-ложі поруч із Януковичем та іншими «донецькими» урядовцями, лилися через край.